Апостол Варфоломій був одним із 12-ти найближчих учнів Христових, а святий апостол Варнава – апостолом із 70-ти. Варфоломій до того, як був покликаним на служіння Господом нашим Ісусом Христом, називався також Нафанаїлом, а Варнава – Іосією.
Апостол Варфоломій був родом із Кани Галілейської, де Господь Ісус Христос сотворив Своє перше чудо, перетворивши воду на вино. Апостол Варнава народився на острові Кіпр і отримав освіту в Єрусалимі, де навчався й товаришував разом із Савлом (майбутнім апостолом Павлом), розповідають в ПЦУ.
Ім՚я Варфоломій з арамейської означає «син Фалмая». Про нього Сам Ісус Христос сказав: «ось воістину ізраїльтянин, у якому нема лукавства» (Ін. 1: 47). Ім՚я Варнава – «син утіхи», про що читаємо в Діяннях святих апостолів: «Iосiя, прозваний апостолами Варнавою, що значить «син утіхи», левит, родом кiпрянин, у якого була своя земля, принiс грошi й поклав до нiг апостолiв» (Діян. 4: 36 – 37).
Після зішестя Святого Духа в день П՚ятидесятниці апостолу Варфоломію випав жереб проповідувати Євангеліє в Сирії та Малій Азії. Він побував в Індії, де переклав Євангеліє від Матфея місцевою мовою і навернув до віри в Бога багато язичників. Потім звершив багато зцілень і чудес у Вірменії. Але в місті Албак (Альбан), в нинішній столиці Азербайджану Баку, його схопили язичники і за християнську віру розіп’яли на хресті, знявши з нього шкіру та відрубавши потім голову.
Святий Варнава разом з апостолом Павлом довгий час проповідували Євангеліє в Малій Азії. А коли апостол Павло вирушив на проповідь до Італії, апостол Варнава повернувся на батьківщину, на Кіпр. Там проти нього повстали іудеї, які забили його камінням. Відійшов до Господа він близько 62 року, на 76-му році життя. У місці, де були поховані його мощі, почали відбуватися чудесні зцілення. Кіпрська Церква вшановує апостола Варнаву як свого засновника.
