Великий піст – час для душевного подвигу, для покаяння. І щоби допомогти нам в духовній дорозі Святої Чотиридесятниці, Церква за кілька тижнів до її початку готує нас до цієї особливої подорожі, подає численні приклади духовних перемог, служіння, милосердя. Це знаходить відображення і в богослужбових особливостях.
Про це розповіли в ПЦУ.
Цей тиждень, останній перед Великим постом, зветься Тижнем сирним, масляним, або Сирною седмицею. Ця седмиця є загальницею, тобто без постування у середу та п’ятницю, але м’яса після Неділі м՚ясопусної вже не споживають. Сирна седмиця завершується Неділею сиропусною, прощеною, яка цьогоріч припадає на 2 березня.
Сирна седмиця для вірних, на відміну від звичаїв народної Масниці, це час духовної підготовки до Великого посту, в який бажано увійти з миром і спокоєм у душі. На Сирному тижні у храмах вже не звершується Таїнство шлюбу (вінчання). У середу та п’ятницю не звершується Божественна літургія, а служби відправляються подібно до великопостових.
Наприкінці вечірні в середу вперше виголошується одна з головних великопісних покаянних молитов – преподобного Єфрема Сиріна з поклонами. В суботу перед Прощеною неділею вшановуємо пам’ять усіх преподобних отців, що в подвигу просяяли – таким чином Церква зміцнює нас на духовні подвиги прикладом святих подвижників.
До завершення цього тижня, за церковним Уставом, можна вживати молочну їжу, яйця і рибу. В неділю – заговини на Великий піст, тобто останній день перед початком багатоденного посту, коли ще можна споживати скоромну їжу (давньослов’янське «скрамъ» означає «жир, масло»). Ця неділя зветься ще сиропусною (буквально «відпускаємо сир»).
У духовному плані ця неділя, переддень початку Великого посту, нагадує про вигнання за непослух з Раю наших прабатьків, Адама і Єви. В цей день на літургії читається Євангеліє з частиною з Нагірної проповіді, де йдеться про прощення образ ближнім, без чого ми не можемо отримати прощення гріхів від Отця Небесного, про піст і про збирання небесних скарбів. Також в цей день в храмах звершується вечірня з Чином прощення, коли духовенство і віряни взаємно просять один у одного прощення.
