Постать святої рівноапостольної княгині Ольги (у святому Хрещенні вона носила імʼя Олена) – одна з найважливіших і найвпливовіших у нашій історії. Вона стала символом мудрості, сили й непохитної волі, очолюючи Київську державу впродовж 17 років – від загибелі свого чоловіка князя Ігоря до повноліття їхнього сина Святослава, батька Володимира Великого.
Церква вшановує княгиню Ольгу як рівноапостольну святу, адже її подвиг визначив не лише хід історії Київської держави, України-Руси, а й духовне майбутнє всього українського народу. Прийнявши християнство у свідомому віці після смерті чоловіка, приблизно у 955 році, вона заклала продовжила справу закладення основ європейської християнської традиції на наших землях. Цю подію фіксують не лише вітчизняні, а й іноземні джерела, хоча досі історики дискутують про точне місце та дату її хрещення, розповідають в ПЦУ.
За однією з версій, хрещення княгині Ольги відбулося у 954 році, коли священник Григорій звершив таїнство у церкві пророка Іллі, що вже діяла в Києві. Інша ж гіпотеза стверджує, що вона прийняла християнство в самому Царгороді – столиці Візантійської імперії, де її з великою пошаною прийняли імператор Костянтин VII Багрянородний та Патріарх Феофілакт. Водночас митрополит Іларіон (Огієнко) висловлював думку, що княгиня була охрещена ще до цієї події, щоб уже як християнка могла вести рівноправні переговори з візантійським володарем.
Княгиня Ольга стала першою особою, яка розпочала будівництво численних християнських церков на Русі, замінюючи ідоли на святі храми. Вона встановлювала хрести і церкви, в яких Господь сподобляв людей численних чудес і навертав до істинної віри. Зокрема завдяки їй відбулося зведення Миколаївського храму над Оскольдовою могилою, а також, можливо, й заснування дерев’яного храму на місці Софії Київської.
Попри те, що вона не змогла навернути до істинної віри свого сина Святослава, але великий вплив княгиня мала на своїх онуків – Ярополка, Олега і особливо на Володимира Великого, який влітку 988 року призначив певний день всенародного хрещення для киян.
За літописом, свята княгиня Ольга відійшла у вічність у неділю, 11 липня 969 року. Вона заповіла не здійснювати над собою язичницьких обрядів і була похована за християнським звичаєм у одному з храмів Києва, зведених нею. І через кілька століть, а саме в 1547 році, була офіційно прославлена серед святих Православною Церквою.
