Кожен храм, дім Божий, – особливе, унікальне місце на землі, яке ні з чим не можна порівняти. Для людей їхній дім є місцем їхнього життя, їхнім прихистком, родинною оселею, місцем відпочинку та відновлення після праці, гостиною для близьких людей.
А чим же є дім Божий? Невже Бог потребує дому на землі? Про це розповідає Предстоятель ПЦУ Митрополит Епіфаній.

“Ні, Бог не потребує нічого подібного, адже Він всюди присутній – «як на небі, так і на землі» (Мф. 6: 10). І молитви та звернення до Себе Він чує у будь-якому місці та у всякий час. Але з Писання ми знаємо, що Господь благоволив мати особливі місця, в яких людина може краще відчути Його близьку присутність. Храм був обраний Господом як місце особливої близькості до людей. Храми потрібні нам, людям, щоби мати можливість прийти до свого Небесного Отця і відчути себе затишно, спокійно і безпечно – як діти у Батьківській оселі.
Нам із вами неймовірно пощастило. Адже колись, у давнину, на землі існувало лише єдине місце, де звершувалися служіння, визначені законом істинного Бога. До стародавнього Єрусалимського храму з його святинями потрібно було подорожувати на далеку відстань. І багато вірних хіба що раз в житті мали змогу дістатися до храму, щоби молитися під час богослужіння. А нині, в час Нового Завіту, численними є храми Божі, де ми, християни, можемо збиратися на спільну молитву, на богослужіння, на тиху розмову, сповідь, брати участь у таїнствах Церкви, слухати слово Боже.
Ми називаємо храм частиною Неба на землі, бо він за своїм духовним призначенням є образом небесного, божественного в цьому матеріальному світі, він є «дверима» до сходження в оселі Небесні. Всередині храму довкола себе ми бачимо на іконах зображення Господа, Його Пречистої Матері, ангелів та святих. І хоча всі святі перебувають у Царстві Небесному, але у храмі всі вони таємничо є особливо близькими для нас, і ми, залишаючись фізично на землі, одночасно маємо також можливість бути серед тих і з тими, хто перебуває на небесах духовних.
Храм не є людським винаходом, але Сам Господь через великих пророків Мойсея і Давида навчив людей, як точно він має бути влаштований. Як давній храм Єрусалимський мав три складові (зовнішній двір для молитви і повчання, внутрішній двір, де відбувалися служіння, та особливе місце – Святеє святих), так і устрій наших, новозавітніх храмів має поділ на три частини: притвор, центральну частину й вівтар. У храмі та в богослужіннях укладено всю історію всесвіту: створення світу і людини, гріхопадіння, проповіді пророків, явлення у світ Христа, Страшний Суд і таємниця майбутнього людства. В храмі ніби зупиняється час та привідкривається завіса вічності.
Храм – це особливе місце, таємничий престол Всевишнього Бога, Який заради невимовної любові являє Себе тут серед нас. Коли замислимося більше над сенсом богослужіння, то зрозуміємо, що не тільки і не стільки ми тут служимо Богові, скільки Бог в храмі служить нам. Ми просимо у Господа милості – і Він виявляє її до нас. Він подає нам Христові Тіло і Кров для причастя заради вічного життя. Він прощає наші гріхи. Він примножує радість і заспокоює у скорботі. Все це особливо явно бачимо саме у Божому домі, в храмі, де люблячий Отець приймає нас так, як батьки приймають дітей – з турботою, з радістю, гостинно.
Тому цінуймо цю милість Божу до нас, не марнуймо свого дару від Господа, можливості приходити до храмів, брати участь у спільній молитві та таїнствах Церкви Христової, слухати слово Євангелія. Нехай благодать Божа завжди щедро подається всім, хто з вірою і надією приходить до дому Господнього! Двері нашої Церкви відкриті для всіх!” – наголошує Митрополит Епіфаній.









