Вісім років тому в ці дні наш Свято-Михайлівский Золотоверхий монастир вкотре не на словах, а на ділі довів, що ми відкрита Церква і ми – зі своїм народом! В ніч на 30 листопада 2013 року студенти, побиті «Беркутом», шукаючи прихистку від збройного силового розгону цілком мирної акції протесту прибігли до Михайлівського собору.
Про це написав Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній на своїй сторінці в Facebook.
Налякані, побиті, розгублені вони стукали у двері – і їм відчинили. Бо ж Священне Писання говорить: «Просіть, і дасться вам, шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам» (Лк. 11: 9). Тоді наш Золотоверхий собор став надійним укриттям для протестувальників: тут вони могли сховатися від кийків, отримати необхідну допомогу, а головне – духовну підтримку в непрості часи.
Цей собор став не лише місцем молитви, але й місцем захисту та допомоги потребуючим, істинним домом Божим, втіленням справжньої християнської любові, яка проявляється в любові до ближніх. І тоді, не замислюючись про можливі наслідки, а слідуючи за покликом серця і вченням Господа нашого Ісуса Христа, братія Михайлівського монастиря, духовенство і студентство Київської православної богословської академії цілодобово були поруч з активістами, допомагаючи їм тут, у храмі Божому, ніби у фортеці, відновити сили, зібратися з думками, зміцнитися духовно, морально і психологічно. Аби далі захищати та відстоювати не лише свою, а й нашу з вами свободу і гідність.
Згадуючи ті події сьогодні, маю дуже багато різних думок і почуттів. Насамперед, відчуваю вдячність – Богові й людям. Богу за те, що допоміг нам всім тоді вистояти, чув наші молитви і невидимо, але відчутно допомагав українському народу захищати свої права. Вдячний усім активістам, які не за чиїмось наказом, а за покликом серця виходили тоді на Майдан, які свідомо йшли на самопожертву заради інших. Відчуваю також гордість за наш народ, за його єдність, силу духу, готовність попри все захищати правду і справедливість. А ще – за його віру, віру в Бога та в людей, в перемогу Істини, добра і світла над темрявою.
Сьогодні Свято-Михайлівський Золотоверхий собор – головний кафедральний храм єдиної помісної Православної Церкви України, національна святиня, яка несе благодатний дух заступництва крізь віки. Двері нашої Церкви відкриті для всіх.
