Багато священників Московського Патріархату займаються самовиправданням, вигадуючи причини, щоб не приєднуватись до помісної Церкви України і лишатися в РПЦ в Україні (УПЦ МП).
Про це Релігійній правді розповів священник Владислав Сєнік, який разом з кількома релігійними громадами на Житомирщині перейшов до ПЦУ.
“Я спостерігаю серед священників Московського Патріархату самовиправдання. Я розумію їх. Вони самі себе хочуть якось виправдати – чи якимись канонами, які вони самі собі вигадують, чи якимись положеннями, чи кажуть: “Та ладно, якось вже воно є”. Але, знаєте, душа ж то, вона відчуває, що тут агресор нищить, вбиває, а їхні священники це все благословляють. Найманців і вбивць вони ховають з почестями, а до України у них зневага — до культури, до мови, до історії, до народознавства…”, – зауважив отець Владислав.
Після переходу до ПЦУ він продовжує спілкуватися з деякими колегами з Московського Патріархату: “Ну і так, при зустрічі вітаємося. Але хтось шарахається, знаєте, так бочком-бочком (сміється)”.
Священник зауважив, що клірики РПЦвУ, незважаючи на самовиправдання, відчувають, що неправі.
“Багато є людей, хто в глибині душі розуміє, що правда є за нами. А не цією бандитською організацією, РПЦшною, яка за великим рахунком виконує роль ФСБ”, – зауважив отець Владислав.
Водночас він зазначив, що не знає на часі таких священників РПЦвУ, які хотіли б приєднатись до помісної Церкви. Принаймні, вголос про це ніхто не говорить.
Священник ПЦУ Владислав Сєнік. Фото: Богдан Лісовський/Голос України
Священник Владислав перейшов до ПЦУ одразу після набуття автокефалії разом з трьома релігійними громадами Малинського району: у смт Гранітне та у селах Маклаївка і Федорівка. Клірик розповів, що довго не думав, бо піти з Московського Патріархату вони збиралися вже з десяток років.
“Ми перейшли разом з громадою, з усіма людьми. Незгодних було людини дві може, які перестали ходити до храму або перейшли до московської церкви. Я мав робити перехід ще років десять тому до Київського Патріархату, але там втрутилися інші священники, почали лякати людей пеклом, чортами. То частина моїх активних парафіян призупинилися, і у нас не вийшов перехід. Але тепер, коли був наданий Томос, вже не було жодних сумнівів”, – поділився священник Владислав.
Нагадаємо, що у січні 2021 року сина отця Владислава — Арсена — побили поліцейські, вимагаючи зізнання у викраденні авто. Коли з’ясувалося, що хлопець не винний, його відпустили та намагались зам’яти справу про побиття. Проте за неї взялася генпрокуратура. Кільком нападникам, серед яких були і цивільні, вже обрали запобіжний захід, але одному з поліцейських вдалося уникнути обвинувачення.
