15 лютого християни, які дотримуються юліанського календаря, святкують Стрітення Господнє. Про значення цього свята розповідає ПЦУ.
На сороковий день після свята Різдва Христового, 15 лютого, ми з великою вдячністю в молитві пригадуємо перші відвідини храму Спасителем нашим Ісусом Христом. За Мойсеєвим законом, саме на 40-й день після народження, Діва Марія і Йосиф принесли Христа до Єрусалимського храму. Слово «стрітення» означає «зустріч», це і розкриває нам суть свята – зустріч зі Спасителем нашим Ісусом Христом.
Про цю подію розповідається у Євангелії від Луки, тому на святковому Богослужінні читається цей уривок євангельського тексту. Того дня у храмі був святий праведний Симеон, що від Духа Святого отримав пророцтво відійти йому, коли зустріне Спасителя. Взявши Господа на руки, Симеон побачив у Христі Сина Божого, який був посланий задля спасіння людства. Радість, благословіння та світло Господнє зігріло душу Симеона: він зрозумів, що пророцтво збулося, і нарешті він пізнав спокій. А сказані в той момент слова Симеона стали молитвою «Пісня Симеона». Свідком цієї радісної події також була Анна-пророчиця, яка побачивши Ісуса, славила Господа та розповідала про Нього людям, які очікували Спасителя.
Тому цього дня, зустрічаючи свято Стрітення Господа і Спасителя, ми у молитві взиваємо до Нього, дякуючи за жертовність, милосердя, любов, терпіння та наше спасіння. Нехай кожен відкриє своє серце Спасителю, молитовно подякує Йому. Бажаємо, щоби душу кожного з вас осяяла Його благодать, що дарує спокій і радість. А кожна свічка, яку ви принесете з храму, буде для вас не якимось оберегом, а символом світла у вашій душі, яке ви засвітили завдяки щирій вірі. Бо це світло, що зігріває любов’ю, і є Спаситель наш Ісус Христос, Якому ви відкрили своє серце й душу: «І нехай панує в серцях ваших мир Божий, до якого ви й покликані в одному тілі, і будьте вдячні. Слово Христове нехай оселяється у вас щедро» (Кол. 3: 15 – 16).
