Верховний Суд діє синхронно з противниками переходу релігійних громад з УПЦ МП в ПЦУ.
Про це заявив адвокат громади ПЦУ Володимир Бабій, повідомив Цензор.нет.
Як повідомляє РІСУ, він навів як приклад справу про перехід в ПЦУ релігійної громади села Бережниця Чернівецької області. У лютому 2019 року там відбулися збори громади, на яких було прийнято рішення про перехід в ПЦУ.
Адвокат нагадав, що після переходу змінюється назва і, як правило, змінюється керівник громади, тому що юридично керівником старої громади є призначений Московською Патріархією настоятель.
У Бережниці вже колишній настоятель від УПЦ МП о. Костянтин Симчук разом з одним парафіянином звернулися до районного суду з позовом про визнання недійсним протоколу про перехід громади і визнання протиправним розпорядження ОДА, яким затверджувався статут нової громади. Вони просять повернути громаду в УПЦ МП.
У суді першої інстанції вони справу програли. Опоненти звернулися зі скаргою до Чернівецького апеляційного суду.
“Інтереси позивачів там представляло місцеве адвокатське об’єднання, в якому на посаді партнера працює колишній суддя Апеляційного суду Чернівецької області. Можливо, саме цим пояснюється досить дивна заміна одного з суддів колегії за день до судового засідання. Є припущення, що цей суддя був категорично проти задоволення апеляційної скарги позивачів, відстоюючи позицію, що рішення суду першої інстанції є повністю законним. 14 липня нова колегія скасувала рішення суду першої інстанції і задовольнила позов”, – зазначив Бабій.
Громада підготувала касаційну скаргу до Верховного Суду. Розгляд справи в цій інстанції засвідчив синхронні дії суддів і позивачів, вважає адвокат:
“Ми просили в касаційній скарзі зупинити дію постанови апеляції. Тому що в іншому разі могли б бути змінені реєстраційні дані громади щодо найменування юрособи та повернення колишнього настоятеля від Московської Церкви – о. Костянтина Симчука – на посаду керівника громади, який є позивачем у цій справі. У такому разі ми будемо позбавлені можливості брати участь в судових засіданнях Верховного Суду. За законодавством, у Верховного Суду є 20 днів на ухвалення рішення щодо відкриття касаційного провадження і зупинки дії апеляції. Касаційна скарга була подана до Верховного Суду 4 серпня, значить цей термін повинен був закінчитися 25 серпня. Ці дати важливі, тому що видно синхронність дій наших опонентів і Верховного Суду.
За словами адвоката, весь цей час опоненти ПЦУ тиснули через ОДА на обласне управління з питань релігії, яке вносить зміни до держреєстру релігійних громад, з метою внесення цих змін щодо громади с. Бережниця.
“Ми їх поставили до відома про те, що вимагаємо призупинити дію рішення апеляції. Але не чекаючи рішення Верховного Суду, 18 серпня управління релігії скасував реєстраційні дані про перехід громади Бережниці в ПЦУ, повернувши на місце глави громади священника УПЦ МП. Через два дні він звернувся до Верховного Суду з заявою про відкликання нашої касаційної скарги. В електронному вигляді вони були відправлені в суд 20-21 серпня, але в публічних реєстрах інформація про це чомусь з’явилася тільки 26 серпня. Тобто, на наступний день після останнього дня, коли відкриття касаційного провадження могло бути вирішено. У цьому ми бачимо певну синхронність. Є ще третій момент – 25 серпня закінчився термін на касаційне оскарження постанови як такої.
26 серпня громада ПЦУ подала заяву про те, що ніякого відкликання своєї скарги вона не подавала і вважає, що це було зроблено громадою Московської Патріархії і що це є прямим перешкоджанням у доступі до правосуддя.
Суддя Коротун цього до уваги не взяв, і 26 серпня повернув касаційну скаргу без розгляду. 2 жовтня Верховний Суд повторно залишив касаційну скаргу без руху.
“Цього разу підставою стали зауваження з приводу переконливості причин попуску строку на касаційне оскарження. Хоча в рішення від 10 вересня про залишення касаційної скарги без руху це питання не піднімалося. Досить очікувано, 5 жовтня, тобто на наступний робочий день, від наших опонентів у справі до Верховного Суду прийшла нова заява про відкликання нашої повторної касаційної скарги, на що ми знову подали свої заперечення. Але суддя Крат, як і до цього суддя Коротун, ці заперечення залишив без уваги і 8 жовтня повернув нашу повторну скаргу. у цьому ми бачимо певну синхронність дій деяких суддею Верховного Суду і наших опонентів: суддя чекає закінчення терміну для прийняття рішення щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, але так нічого і не вирішує, а коли приходить заява про її відкликання, то майже в той же день вона задовольняється ; коли ж подається повторна касаційна скарга, то суд знову тягне, щоб питання відкриття касаційного провадження не вирішувалося, поки не приходить чергова заява про її відкликання.
Ми зі свого боку діємо сумлінно, домагаючись всього лише перегляду справи Верховним Судом, який, серед усіх судових інстанцій України, має найвищий рівень довіри суспільства. Наші ж опоненти діють не те, щоб не добросовісно, а навіть з прямим порушенням закону. Так, Цивільний процесуальний кодекс України прямо забороняє особам, які беруть участь на боці позивача, одночасно брати участь і на боці відповідача. У нашому ж випадку саме це і сталося: настоятель Московської Церкви Костянтин Симчук як позивач у справі підписав документи від імені відповідача та відкликав дві касаційні скарги саме відповідача. І все це відбувається синхронно з діями Верховного Суду “, – підсумував він.
