У Збройних силах України за штатом введено близько 130 посад військових священників (капеланів), із них укомплектовано – понад 90. Про це йдеться у відповіді управління зв’язків з громадськістю ЗСУ на інформаційні запити “Новинарні“.
Марш захисників. Фото: Духовний фронт України.
Чисельність і конфесійна приналежність
Зазначається, що в Збройних силах України є військові священники від п’яти Церков. За інформацією наданою Центром морально-психологічного забезпечення ЗСУ, капелани представляють:
Православна Церква України – 59,
Українська Греко-Католицька Церква – 20,
Українська Євангельська Церква – 6,
Церква “Скинія” – 4,
Українська Православна Церква (Московський патріархат) – 1.
Для довідки: “Скинія” позиціонується як одна з церков християн віри євангельської. У червні 2020 року Київська міськдержадміністрація схвалила зміни до статуту цієї релігійної громади. За даними ЗМІ, “Скинію” виключили зі складу Української Церкви християн віри євангельської через поведінку старшого пастора Рустама Фатуллаєва, “яка не відповідає віровченню церкви”.
У жовтні 2019-го Фатуллаєв був обраний головою Ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України (на річний термін) та став радником міністра оборони з релігійних питань.
Православна Церква України:
– 68 священників ПЦУ зараз є штатними капеланами у Збройних силах України;
– близько 300 священнослужителів ПЦУ працюють із військовими ЗСУ як капелани (поза штатом, на громадських засадах, на нерегулярній основі – “Н”);
– загалом близько 600 священників ПЦУ/УПЦ КП, починаючи з 2014 року, виконували капеланську місію в Українському війську.
Про це йдеться в листі, який підписав голова Синодального управління військового духовенства Православної Церкви України митрополит Іоан (Яременко).
Українська Греко-Католицька Церква:
– 32 священнослужителі УГКЦ зараз є штатними капеланами у Збройних силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України;
– 50 священнослужителів УГКЦ працюють із військовими різних силових структур України як позаштатні капелани;
– загалом 150 священнослужителів УГКЦ із 2014 року виконували капеланську місію в Українському війську.
Таку інформацію в листі надала Тетяна Височан, прессекретар департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ.
Т. зв. Українська Православна Церква Московського патріархату (РПЦ в Україні):
інформації на запит “Новинарні” не надала.
Для порівняння: станом на квітень 2018 року у Збройних силах України було 102 штатні посади капеланів, із них заповнені – 67.
Таким чином, за 2,5 роки в армії штат капеланів зріс на 28 осіб, реальна чисельність – на 23 особи.
На той час повідомлялося, що в ЗСУ у штаті перебували 43 військові священики УПК ЦП, 5 – УАПЦ (тепер ці церкви об’єднані в помісну Православну церкву України). Греко-католиків серед капеланів було 14, євангелістів – троє, УПЦ Московського патріархату – 2.
Відтак за останні два роки у війську на 11 осіб побільшало капеланів з орбіти ПЦУ, на шість – УГКЦ, на сім – євангелістів.
Замість двох у ЗСУ лишився один військовий священник від Московського Патріархату.
Капелани – учасники бойових дій
За приписами, капелани не мають права брати до рук зброю. Водночас капелан міг отримати статус УБД за місцем несення служби.
Відтак, інформує управління зв’язків з громадськістю ЗСУ, статус учасника бойових дій отримали 25 військових священників (капеланів).
У пресслужбі Збройних сил зауважили, що, відповідно до пункту 13 статті 9 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, священнослужителі, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавству мають право на отримання статусу учасника війни та соціальний захист, передбачений чинним законодавством відповідно до статусу.
Священнослужителі, які були призначені на капеланські посади у військових частинах ЗСУ на умовах трудового договору та брали безпосередню участь в АТО в період і районах її проведення, мали право на отримання статусу учасника бойових дій як працівники Збройних сил України (пункт 19 статті 6 Закону).
“Водночас, із внесенням змін до Закону від 22.05.2018 норма щодо надання статусу учасника бойових дій працівникам Збройних Сил України вилучена”, – зауважили в пресслужбі.
Яка зарплата в капелана ЗСУ?
Розмір щомісячної заробітної платні військового священника (капелана) встановлюється в залежності від чисельності особового складу військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних сил України:
до 300 осіб включно – заробітна платня складає понад 7100 грн.;
від 300 до 700 осіб включно – заробітна платня складає понад 7600 грн.;
від 700 осіб – заробітна платня складає понад 8100 грн.
Ці показники заробітної платні надано з врахуванням податкових зборів.
Крім того, військовим священникам (капеланам) здійснюється надбавка за вислугу років, яка обчислюється у відсотках до посадових окладів (ставок) у таких розмірах:
за вислугу років понад 2 роки – 5%;
за вислугу років понад 5 років – 10%;
за вислугу років понад 10 років – 15%;
за вислугу років понад 15 років – 20%;
за вислугу років понад 20 років – 25%.
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №708 “Про особливості оплати праці працівників, які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, а також працівників, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях”, заробітна плата військових священників (капеланів) підвищується на 50% за фактичний час перебування в районах проведення АТО/ООС за наявності підтвердних документів.
Згідно з вимогами телеграми міністра оборони України від 28.08.2019 № 248/6308, здійснюється додаткове преміювання військових священників (капеланів) виходячи з 200% посадового окладу за фактично відпрацьований ними час в місцях розташування військових частин (підрозділів) на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони.
