Прес-служба Київської Патріархії опублікувала роз’яснення “у зв’язку з поширенням засобами масової інформації величезної кількості спотворених новин” про ліквідацію УПЦ КП.
Відповідне повідомлення було опубліковане на сайті Церква Інфо.
Нижче наводимо текст роз’яснення у повному обсязі.
На початку травня з’явився документ, який нібито засвідчує ліквідацію Української Православної Церкви Київського Патріархату.
З цього моменту почалося масове використання в ЗМІ та соціальних мережах цього документу та відверта спекуляція ним. Також 4 червня 2019 року з’явилося відео під час підписання даної “Постанови” 15 грудня 2018 року у у храмі святого благовірного князя Ярослава Мудрого (Теплій Софії), до відкриття Обʼєднавчого Собору.
Всі оприлюдненні матеріали вносять велике непорозуміння та смуту в церковне життя Українського Православ’я, адже трактування їх є однобоким та упередженим. Саме тому виникає потреба роз’яснення причин написання даної “Постанови” та умови, при яких вона була підписана.
В заголовку даного документа зазначено – “Постанова Помісного Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату”. Однак чи можна сказати, що зібрання, яке відбулося в Теплій Софії за кілька годин до відкриття Об’єднавчого Собору було Помісним Собором УПЦ КП? Для того, щоб дати відповідь на це запитання, потрібно ознайомитися з процедурою скликання і проведення Помісного Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату, яка чітко прописана в Статуті УПЦ КП.
1. Згідно з р. ІІ п. 2-3 Статут УПЦ Київського Патріархату: “Собор скликається Патріархом Київським і всієї Руси-України… Помісний Собор складається з єпархіальних та вікарних архієреїв (за своїм положенням), представників кліру, чернецтва, духовних навчальних закладів і мирян, а також Вищої Церковної Ради”.
– Чи скликав Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет напередодні 15 грудня 2018 р. Помісний Собор УПЦ КП, і чи має хтось запрошення на цей Собор?
– Ні, адже ніхто і не планував проводити Помісний Собор УПЦ КП. Питання про ліквідацію Київського Патріархату постало лише зранку перед самим Об’єднавчим Собором як вимога представників Вселенського Патріархату для проведення Об’єднавчого Собору, без цієї формальної відмови від Київського Патріархату не міг бути проведений Об’єднавчий Собор.
2. Згідно з р. ІІ п. 4 Статуту УПЦ КП: “Процедура виборів на Помісний Собор делегатів від кліру, чернецтва, духовних навчальних закладів і мирян та їхня кількість встановлюється Святійшим Патріархом та Священним Синодом”.
– Чи було напередодні 15 грудня 2018 р. Засідання Священного Синоду та його рішення про встановлення процедури виборів та кількості делегатів Помісного Собору?
– Ні, такого засідання не було. Останній Священний Синод УПЦ Київського Патріархату перед Об’єднавчим Собором проводився 6 грудня 2018 року. На ньому не було навіть підняте питання про планування проведення Помісного Собору, відповідно не було встановлено жодної процедури виборів та делегування кандидатів на участь у ньому.
3. Згідно з р. ІІ п. 11 Статуту УПЦ КП: “За поданням Архиєрейського Собору Помісний Собор затверджує порядок денний, програму і регламент проведення своїх засідань. Собор обирає простою більшістю голосів присутніх членів Собору членів президії від духовенства і мирян, секретаріат і формує необхідні робочі органи та їх персональний склад”.
– Чи затвердив офіційно Помісний Собор порядок денний, програму та регламент своїх засідань, і чи були сформований секретаріат, робочі органи Собору (наприклад лічильна комісія) та їхній персональний склад?
– Ні, такі рішення навіть не розглядалися відповідно не було сформовано жодного робочого органу Помісного Собору.
4. Згідно з р. ІІ п. 15 Статуту УПЦ КП: “Президія, секретар і голови робочих органів складають Соборну Раду. Соборна Рада є керівним органом Собору”.
– Якщо Помісний Собор не затвердив жодні робочі органи та їхній склад, виходить, що Помісний Собор був позбавлений свого керівного органу – Соборної Ради, що унеможливлює проведення самого Собору.
5. Згідно з р. ІІ п. 13 Статуту УПЦ КП: “Секретаріат Собору складається з секретаря в архиєрейському сані та двох помічників: клірика і мирянина. Секретаріат несе відповідальність за підготовку матеріалів для роботи Собору і за ведення протоколів засідання. Ці протоколи підписуються Головою та членами президії”.
– Секретаріат Помісного Собору, якого не було через свою не сформованість, не виконував своєї найважливішої функції – ведення протоколів засідання Помісного Собору. Жодних протоколів реєстрації, ходу засідань, рішень, голосування Помісного Собору – НЕ ІСНУЄ, що ставить під великий сумнів легітимність цього зібрання.
Враховуючи вище наведені факти, стає зрозумілим, що зібрання, яке було 15 грудня 2018 р. у храмі святого благовірного князя Ярослава Мудрого (Теплій Софії), НЕ Є Помісним Собором Української Православної Церкви Київського Патріархату, а є ситуативним зібранням делегатів УПЦ КП перед Об’єднавчим Собором, яке на вимогу для участі в Об’єднавчому Соборі з боку представників Вселенського Патріархату прийняло формальний, ситуативний документ, який немає юридичної сили, а був необхідний для участі в Об’єднавчому Соборі Українського Православ’я. У разі не підписання подібного документа представники Вселенського Патріархату відмовлялися розпочинати Об’єднавчий Собор у Великій Софії. Слід зауважити, що таку саму вимогу було висунуто і УАПЦ.
Підтвердження формальності та ситуативності даного зібрання є недотримання норм Статуту УПЦ КП, відповідно зібрання в Теплій Софії не може називатися Помісним Собором і нести ту ж саму владну силу. Опубліковане відео, яке фіксує момент підписання даної “Постанови”, чітко і зрозуміло показує квапливість, поспіх, відсутність будь-яких робочих органів зібрання та підтверджує факт формального прийняття рішення про ліквідацію УПЦ КП. Ознайомившись із даним відео, кожна розумна людина твердо переконується в правдивості наведених вище свідчень.
Згідно з р. ІІ п. 1 Статуту УПЦ КП: “В Українській Православній Церкві Київського Патріархату вища влада в галузях віровчення, церковного управління і церковного суду – законодавча, виконавча і судова – належить Помісному Собору”. Отже, прийняття рішення про ліквідацію чи продовження існування Київського Патріархату має виключне право дійсний Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату. Сформований та проведений згідно зі Статутом УПЦ КП, який і створив цю Церкву. Такого Помісного Собору не було, значить Київський Патріархат продовжує існувати, тим більше, що він зареєстрований у державних органах.
Варто зазначити, що Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату, яка є керівним органом, є юридичною особою.
Питання ліквідації юридичних осіб і виключення їх з реєстру регулюється не тільки рішеннями релігійних організацій чи їхніх колегіальних органів (на кшталт Синоду, чи Собору), а ще й Цивільним кодексом України (ст.104 ЦК України), ст.16 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”, Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”.
Питання про продовження функціонування Київської Патріархії як юридичної особи та УПЦ Київського Патріархату не є дискусійним. Воно має однозначну стверджувальну юридичну відповідь. Відповідно до ч.4 ст.104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинила існування, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення з дійсними офіційними рішеннями та протоколами відповідних релігійних органів.
За даними Єдиного державного реєстру прав юридичних осіб , фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 5 червня 2019 року Київська Патріархія УПЦ Київського Патріархату “НЕ ПЕРЕБУВАЄ У СТАНІ ПРИПИНЕННЯ” і має повноцінне право використовувати свої юридичні документи, в тому числі бланки, печатки, тощо.
Відтак, усі заяви чиновників Міністерства культури України та різні публікації і коментарі в ЗМІ чи соціальних мережах щодо Київської Патріархії та УПЦ КП як “ліквідованих” чи таких, що припинили свою діяльність із посиланням на рішення “Помісного Собору”, якого не було, є не лише проявом некомпетентності, а й незаконними діями, що підривають устої діючої Церкви.
Так само не припинила свою діяльність як юридична особа і Київська Патріархія УАПЦ.
Нагадаємо, 29 травня Предстоятель ПЦУ Епіфаній видав указ, яким заборонив використовувати бланки неіснуючого Київського Патріархату та тимчасово взяв під свою опіку релігійну громаду Покрова Пресвятої Богородиці в Солом’янському районі м. Києва на чолі з протоієреєм Олександром Трофимлюком, якого Філарет перед тим “заборонив у служінні”.
Водночас на сайті Філарета було опубліковано листа, в якому він звинувачує Предстоятеля ПЦУ Епіфанія у порушенні канонів.
3 червня владика Філарет влаштував у себе зібрання київських священиків. Були ухвалені певні рішення, які владика просив учасників зустрічі не розголошувати. За даними ЗМІ, йдеться, зокрема, про скликання собору в обхід митрополита Епіфанія для скасування попередніх рішень Синоду Православної Церкви України.
Згідно з аудіозаписами окремих тез владики Філарета, які потрапили до Cerkvarium, він назвав Помісний Собор фальшивим, а підписаний ним текст документу про ліквідацію УПЦ КП – підставним.
