Ординарій Київсько-Житомирської дієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні єпископ Віталій Кривицький прокоментував ситуацію з руйнуванням відомого храму святого Миколая в Києві.
Про це повідомляє “Релігія в Україні” з посиланням на Kmc.media.
“Байдужість вбиває – це правило відноситься не лише до людей. Сьогодні хочу говорити про костел святого Миколая у місті Києві, який внесено до 7 чудес України. Власне сьогодні з фронтону церкви впав величезний бетонний відламок. Менші падають регулярно. Не можна сказати, що вже непомітно, але храм руйнується”, -, — написав єпископ на своїй сторінці у Facebook 24 травня.
Байдужість – вбиває. Це правило відноситься не лише до людей. Сьогодні хочу говорити про костел св. Миколая у м. Київі,…
Опубліковано Vitalii Kryvytskyi Пʼятниця, 24 травня 2019 р.
“Чудова неоготика, новаторські технології побудови, як для початку ХХ ст., герой багатьох фотосесій, одна з візитівок нашої столиці… сьогодні вмирає, завдяки байдужості влади. Не лише останньої. Кожної, від 1936 року. Улюбленим заняттям тоталітарної влади радянських часів було спостерігати, як храми руйнуються в одну мить від закладеної вибухівки. Тепер методи є не такими жахливими, для вмирання святині вистачає звичайної байдужості діючої влади”, – додав Кривицький.
Єпископ нагадує, що 27 років католицька спільнота “благає можновладців про повернення церкви її законним власникам”. Парафія весь цей час виявляла лояльність і розуміння, коли чула відмовку про відсутність іншого приміщення для органного залу. Проте костел, який раніше витримав комуністичну навалу, війну, соціальні і політичні переміни – зараз вже не витримує.
“Нещодавно весь світ спостерігав за руйнуванням візитівки Парижу – собору Нотр-Дам. Може це не так медійно, але подібна неоготична перлина вмирає у самому центрі української столиці, — пише єпископ. — Інтелект мені підказує, що храм повернуть громаді, коли його буде доведено до руїни (ми знаємо не один такий випадок). Моя віра однак волає, що у Господа немає безвихідних ситуацій і Він посилає людей, які Його силою можуть зробити неможливе. Впевнений, що це є хтось, хто тепер читає ці рядки, а завтра знатиме, як врятувати вмираючий храм. Я молюся за цих людей та їх завдання перед Богом і перед нащадками”.
