Археологи, які проводять розкопки біля стін Софійського собору, виявили: монети, кераміку і поховання, старіше за сам собор. Про це повідомляє РІСУ з посиланням на Історичну правду.
Археологи копають з липня. Розташований розкоп в 25 метрах від собору. Його площа становить 20 “квадратів”. Дослідження тут стартували на початку липня на місці провалу, який стався в квітні 2018 року.
У нацзаповіднику “Софія Київська” тоді припустили, що просісти земля могла над стародавнім підземеллям XVII-XVIII ст., яке використовувалося як монастирський погріб.
“Нам вдалося заглибитися майже на три метри. Коли почали копати, виявилося, що тут два провали: один, вужчий, який стався цієї весни, і другий, ширший, що утворився 2000 року. На останньому ми і зосередилися.
Щоб дійти до льохів, потрібно спуститися ще метра на два. Що нас чекає внизу – важко сказати. Наше завдання – відкрити його, визначити стан і по можливості зробити тимчасове зміцнення аварійних ділянок, щоб більше не ставалися провали”, – розповідає археолог Тимур Бобровський.
Згідно з однією з гіпотез, льохи виникли на місці більш ранніх підземних ходів часів Київської Русі.
“Ходили навіть легенди, що в цих підземеллях захована бібліотека Ярослава Мудрого, але це навряд чи. Справа вся в тому, що, копаючи льохи в XVII столітті, бібліотеку, якби вона там була, вже виявили б”, – говорить Бобровський.
За два місяці розкопок археологам вдалося знайти залишки стін великого дерев’яного будинку (друга половина XVII – початок XVIII ст.), який міг бути чернечою келією, шість монет (п’ять польських XVII ст.,шеляги та півтораки, і одну XIX в. – Російської імперії ), заготовку свинцевого друку і одну печатку із зображенням святого Георгія і хреста (приблизно XI-XII ст.).
Друк, можливо, належав одному з церковних єрархів Софійського собору. Також були розкопані залишки дерев’яної огорожі приблизно XI-XII ст., кераміка XI-XVIII ст.
Одну з унікальних знахідок археологи дбайливо ховають під клейонкою – це стародавнє поховання.
“Залишилися тільки кістки ніг. Верхня частина тулуба і череп – в провалі. Це поховання цікаве тим, що, найімовірніше, було зроблено ще до побудови Софійського собору, приблизно в Х столітті, коли на цьому місці існував могильник. Ми можемо припускати, що це язичницьке поховання”, – говорить Бобровський.
Також в похованні була знайдена бронзова шпилька. За словами археолога, такими користувалися жінки-ткалі: “Цілком можливо, що це жіночі останки. Пізніше ми передамо кістки антропологам, які визначать стать і вік. Цілком можливо, що під час розкопок ми знайдемо інші деталі вбрання: персні, браслети, сережки”. Триватимуть розкопки ще близько двох місяців. Всі знайдені артефакти археологи передадуть до фондів нацзаповідника.
“Сподіваємося, буде зроблена окрема експозиція, присвячена археології собору і садиби. Що ж стосується знайдених останків, то після дослідження ми поховаємо їх на цій же території”, – говорить Бобровський.
