У вівторок, 20 жовтня, на Капітолійській площі Рима відбулась міжнародна міжрелігійна зустріч в Римі під назвою «Ніхто не врятується наодинці – мир і братерство», у якій взяли участь Папа Римський Франциск і Вселенський Патріарх Варфоломій.
«Мир є пріоритетом кожної політики. Існує потреба в мирі», – наголосив під час виступу Папа Франциск, повідомляє Радіо Ватикану.
Понтифік закликав держави, які є у стані війни та протистоянь, зробити конкретні кроки для миру.
«Жоден народ, жодна суспільна група не зможе самостійно здобути мир, добро, безпеку та щастя. Урок пандемії полягає в усвідомленні того, що ми є людством, що пливе в одному човні, де біда одного завдає шкоди всім», – акцентував Папа Франциск.
У міжрелігійній зустрічі, організованій Спільнотою святого Егідія в «дусі Ассізі», взяли участь представники різних конфесій і релігій, які перед тим у різних місцях у центрі міста помолилися за мир згідно з власними релігійними традиціями, а також представники влади та дипломатичного корпусу.
Під час зустрічі виступили засновник Спільноти святого Егідія Андреа Ріккарді, Президент Італійської Республіки Серджіо Матарелла, Константинопольський Патріарх Варфоломій І, Головний рабин Франції Хаїм Корсія, Генеральний Секретар Верховного Комітету втілення «Документа про загальнолюдське братерство» Мухаммед Махмуд Абдель Салам, який зачитав вітання Великого Імама Ахмада Аль-Таїба, представники буддизму Шотен Мінеґіші та сикхизму Кармальджіт Сінґ Діллон. Далі промовляв Глава Католицької Церкви.
Цю зустріч в серці Риму Папа Франциск назвав «причиною радості та вдячності Богові».
Особливу подяку він склав тим, які прибули на цю зустріч з різних частин світу, здолавши особливі труднощі, з якими сьогодні пов’язані подорожі. За його словами, ця щорічна ініціатива «молитви й діалогу представників різних релігій в намірі миру», яку Спільнота святого Егідія проводить у різних містах після зустрічі, скликаної 1986 року святим Іваном Павлом ІІ в Ассізі, є «баченням миру», що виявилося «пророчим зерном», яке, дякуючи Богові, дозріло в нечуваних зустрічах, діях на користь примирення, на нових ідеях братерства.
«Віряни зрозуміли, що різноманітність релігії не виправдовує байдужість або неприязнь. Більше того, саме починаючи з релігії можна стати ремісниками миру, а не інертними глядачами зла війни та ненависті. Релігії перебувають на служінні мирові та братерству. Й тому також і ця зустріч спонукає релігійних лідерів і всіх віруючих наполегливо молитися за мир, ніколи не миритися з війною, діяти лагідною силою віри, щоби покласти край конфліктам. Тим часом, конфлікти тривають, а разом з ними – біль і смерть. Покласти край війні – це невідкладний обов’язок перед Богом всіх відповідальних політиків», – сказав Папа.
Разом з тим Папа Франциск наголосив: «Ніхто не врятується сам, спасатися можна виключно разом… Ми зібралися разом цього вечора як представники різних релігійних традицій, аби передати послання миру. Це чітко показує, що релігії не хочуть війни», – підсумував Глава Католицької Церкви.
Своєю чергою Вселенський Патріарх Варфоломій під час виступу говорив про екологію, передає грецький сайт fanarion.blogspot.com.
«Щоб побудувати братство, що веде до миру і справедливості, поваги і розуміння, …ми повинні почати з турботи про нашу спільну домівку. … Час діяти саме зараз», – наголосив Патріарх Варфоломій.
«Безсумнівно, багато націй, рухів, наукових фундацій, вчених або звичайних громадян світу вже давно працюють над тим, щоб вилікувати нашу хвору планету; наш Вселенський Патріархат понад тридцять років виявляв духовне коріння екологічної кризи, проводилися конференції, зустрічі, семінари, Екологічні хартії, але все це було швидко витіснене глобальною кризою в галузі охорони здоров’я та економіки, викликаною пандемією, що, в свою чергу, поставило перед нами нові запитання», – зауважив Патріарх.
Він наголосив, що «таким чином, дії в інтересах спільної домівки повинні йти новим шляхом, повинні розвиватися в іншому світлі. Ми повинні повалити світський соціокультурний порядок і відчути Божественний фрагмент, закладений в ньому».
Вселенський Патріарх зауважив, що у християнській традиції людина створена за образом і подобою Бога, і багато разів це інтерпретувалося певним богослов’ям як свого роду перевага людини над іншим творінням, тобто йшлося про абсолютне панування людини над Всесвітом.
«Ми повинні зруйнувати цей антропологічний порядок і зрозуміти, що спільна домівка подібна будинку із дзеркал. Дзеркало, в якому ми бачимо відображення нас, кожного з наших братів і кожного елементу творіння. Створені за образом і подобою Бога, ми бачимо в собі образ нашого брата і в кожній людській істоті – Божественний фрагмент. Дивлячись на те, що нас оточує, ми бачимо божественну роботу, що міститься там», – додав Патріарх Варфоломій.
Таким чином, вважає Патріарх, соціокультурний і антропологічний переворот приводить нас до того, що ми розглядаємо екологію як ознаку присутності Божественного у творінні.
«Людство може відновити свою роль хранителя творіння: більше немає місця фундаменталізму, соціальній та економічній несправедливості, гедонізму, егоїзму, прагненню до панування, і все творіння знову братиме участь у світовому благо. У спільному домі – εν τῷ οίκῳ – братство і світ – це не елементи релігійної або культурної цілісності, а справжня свобода, яка змушує нас зрозуміти у цей темний час землі, що «Ніхто не рятує себе поодинці», – наголосив Патріарх Варфоломій.
