П’ять тисяч храмів та 650 християнських монастирів у Туреччині терміново вимагають порятунку. Багато з них — свідки проголошення Євангелія ще за часів місії св. Павла. Сьогодні ці будівлі руйнуються або їх перетворюють на магазини чи склади. Про це повідомляє Credo.
Науковці стамбульського Дослідницького центру Анатолії попереджають, що багато з цих об’єктів можна безповоротно втратити. Вони закликають до посилення міжнародних зусиль щодо порятунку спадщини в регіоні, де учнів Христа вперше названо християнами.
Храм святого Георгія в Бурсі (Туреччина)
Дослідники вказують, що порятунок християнської спадщини Туреччини — це щось більше, ніж суто релігійна діяльність. Насамперед ідеться про збереження ідентичності цих територій та їхньої культури, тому вчені закликають турецьку владу підтримати ці дії.
Про знищення християнських пам’яток стало відомо, коли в мережі нещодавно оприлюднили відеозапис, на якому видно, як мусульмани роблять барбекю на руїнах вірменського храму Діви Марії в містечку Ґермус поблизу Урфи в південно-східній Туреччині.
Також почала з’являтися інформація про інші зруйновані християнські храми та монастирі, які почали зникати з краєвидів Туреччини. Матеріали багатьох із них місцеві мешканці використовують для будівництва своїх домівок і навіть мечетей. Багато об’єктів перетворені на магазини, стайні, склади.
Після геноциду вірмен-католиків 1905р. християн на цих землях не стало, а храми забрали мусульмани. Отець Клаудіо Монде, директор домініканського Центру міжрелігійного діалогу в Стамбулі, розповів, що розпочато роботу над створенням реєстру знищуваної християнської спадщини. Сучасні спільноти — підкреслює священник — не в силі реставрувати ці будівлі, зокрема, через те, що кількість християн у Туреччині постійно зменшується, попри наплив християн з Іраку.
Домініканець зазначає, що одним із способів врятувати християнську спадщину міг би бути туризм, але для цього в Туреччині мають змінитися політичні умови. Тоді як останнім часом зростає націоналістичний популізм і ставлення до немусульманських меншин як до пособників іноземних сил, що хочуть послабити турецьку ідентичність.
Про важку ситуацію християнських місць у Туреччині також нагадує історія стародавнього вірменокатолицького храму св.Григорія Просвітителя. Будівля вже багато років перебуває у приватних руках і зараз виставлена на продаж на ринку нерухомості. Вірменський патріарх Константинополя зазначає, що в минулому християнські культові споруди будувалися або відновлювалися завдяки «султанським декретам». Він також нагадав, що захист храмових будівель, які становлять частину культурного багатства Туреччини і якими вже не користуються християнські спільноти, — це спільний обов’язок відповідних установ держави, чого в Туреччині, на жаль, немає.
