Державна прикордонна служба України відреагувала на розслідування “Релігійної правди” щодо Тарасія Борака – екс-помічника скандального настоятеля Києво-Печерської лаври УПЦ МП митрополита Павла, який віднедавна працює в Держприкордонслужбі у відділі з питань служби військового духовенства (капеланства) Центру профілактики корупційних ризиків та виховання доброчесності. У листі, який надійшов на адресу редакції “Релігійної правди” від Держприкордонслужби, заявили, що у своєму матеріалі ми “висвітили інформацію, яка не відповідає дійсності.

В матеріалі ми зазначили, що фактично представник Української Православної Церкви Московського Патріархату, що входить до складу РПЦ, розбудовує капеланство у структурі, яка безпосередньо приймає участь у проведенні АТО на Сході України, воюючи проти російських найманців. Також на основі отриманих документів та даних ми припустили про можливе лобіювання інтересів УПЦ Московського Патріархату у Державній прикордонній службі України.

Так, прикордонники у листі підтвердили оприлюднену “РП” інформацію, що Тарасій Борак дійсно працює у їх відомстві.

“Свого часу Тарасій Володимирович закінчив Київську духовну семінарію, але у зв’язку з сімейними обставинами вирішив поміняти сферу діяльності та у 2017 році прийшов на цивільну посаду, яка потребувала розуміння церковної справи та відповідного фаху”, – написали у Державній прикордонній службі, додавши, що Борак не має розпорядчих повноважень.

У листі нічого не вказано про ще донедавна тісні робочі стосунки Тарасія Борака та очільника Києво-Печерської лаври митрополита Павла.

Окрім того, що службовець Борак не так давно був найближчим помічником настоятеля лаври Павла, хлопець ще й виконував роль особистого фотографа архієрея Церкви. Тобто, участь Тарасія у діяльності УПЦ МП не обмежувалася тільки закінченням Київської духовної семінарії. Але цього у листі Державної прикордонної служби не зазначено.

Не вказано у листі і те, що “службовець Тарасій Володимирович” є серед засновників і керівників двох приватних підприємств: ТОВ “Лавра-онлайн” та ТОВ “Агромаркет Ферма”. Останнє займається оптовою торгівлею хімією.

[cmsmasters_row data_shortcode_id=”dkqn2b2srh” data_padding_bottom_mobile_v=”0″ data_padding_top_mobile_v=”0″ data_padding_bottom_mobile_h=”0″ data_padding_top_mobile_h=”0″ data_padding_bottom_tablet=”0″ data_padding_top_tablet=”0″ data_padding_bottom_laptop=”0″ data_padding_top_laptop=”0″ data_padding_bottom=”50″ data_padding_top=”0″ data_bg_parallax_ratio=”0.5″ data_bg_size=”cover” data_bg_attachment=”scroll” data_bg_repeat=”no-repeat” data_bg_position=”top center” data_color=”default” data_bot_style=”default” data_top_style=”default” data_padding_right=”3″ data_padding_left=”3″ data_width=”boxed”][cmsmasters_column data_width=”1/1″ data_shortcode_id=”flfgkf2p78″ data_animation_delay=”0″ data_border_style=”default” data_bg_size=”cover” data_bg_attachment=”scroll” data_bg_repeat=”no-repeat” data_bg_position=”top center”][cmsmasters_gallery shortcode_id=”q6lt2tsjwp” layout=”slider” image_size_slider=”full” slider_effect=”slide” slider_autoplay=”true” slider_slideshow_speed=”7″ slider_animation_speed=”600″ slider_pause_on_hover=”true” slider_rewind=”true” slider_rewind_speed=”1000″ slider_nav_control=”true” slider_nav_arrow=”true” animation_delay=”0″]16156|http://religionpravda.com.ua/wp-content/uploads/2018/03/11-e1522442010713-150×150.png,16268|http://religionpravda.com.ua/wp-content/uploads/2018/03/Screenshot_20180330-232341-e1522441954769-150×150.png[/cmsmasters_gallery][/cmsmasters_column][/cmsmasters_row]

У листі на адресу “Релігійної правди” Державна прикордонна служба визнає факт проведення анкетування серед військовослужбовців. Нагадаємо, “РП” оприлюднила анкету, яку складав, скоріш за все, саме профільний капеланський відділ, де працює Тарасій Борак. В анкеті військовослужбовці Державної прикордонної служби мають поставити відмітку, до якої релігійної конфесії себе відносять. Ми зазначили про хаотичне розташування конфесій, яке не відповідає сучасному розподілу релігійних організацій в Україні.

По-друге, у запропонованих чиновниками відповідях – УПЦ Московського Патріархату, яка йде першим пунктом, чомусь представлена без абревіатури МП. Слідом розташувалася УАПЦ – третя за величиною Православна Церква в Україні, яку в пресі підозрюють у співпраці з меценатами УПЦ МП. І вже на третьому та четвертому місцях відповідно автори розмістили УПЦ КП та УГКЦ. Це при тому, що останні дві конфесії мають найбільше представництво капеланів у ЗСУ та Нацгвардії. Наприклад, у Збройних силах Київський патріархат має 70% священиків, у Національній гвардії – більше 80%. “РП” не виключила, що вищенаведена послідовність релігійних організацій була сформована саме таким чином навмисно.

Ми припустили, що існує велика небезпека у вигляді введення в оману військовослужбовців, які до кінця не розуміючи відмінність в абревіатурах Українських Православних Церков, поставлять відмітку навпроти УПЦ – не ототожнюючи її з Російською Православною Церквою.

У Держприкордонслужбі небезпеки не бачать і кажуть, що таким чином “мають на меті визначити релігійні вподобання персоналу, аби робота капеланів була більш змістовною та унеможливлювала конфлікти на релігійному грунті”. Там зазначили – у відомстві працюють 33 капелани: 27 з УПЦ КП та 6 з УГКЦ. Проте не вказано у листі, чи буде на основі підсумків опитування доформовуватися капеланська служба ДПС на базі однієї з конфесій, яка набере найбільшу кількість голосів.

У Державній прикордонній службі також акцентували увагу на тому, що назви релігійних організацій в анкеті зазначені згідно з тим, як вони зареєстровані в Міністерстві юстиції, а їх порядок розміщення, що цікаво, “відповідає ранжиру за кількістю зареєстрованих громад”. Де саме Держприкордонслужба брала статистику – не зазначено.

Тож, звертаємо увагу авторів анкети – станом на 2017 рік парафій Української Автокефальної Православної Церкви, яку чомусь розмістили в анкеті другою, було вп’ятеро менше, ніж в УПЦ КП, яку розмістили третьою. Що стосується назв церков, то УПЦ МП, як зазначено на офіційному сайті цієї Церкви, – є частиною Російської Православної Церкви,  у своєму управлінні керується постановами Архієрейського Собору Російської Православної Церкви. Формально, в Державній прикордонній службі праві стосовно назви Української Православної Церкви. Проте на п’ятому році війни держслужбовці, які складали анкету, мали б знати про уточнення у вигляді абревіатури МП, яка зазвичай вживається у суспільстві. В анкетуванні, яке проводили ЗСУ та Нацгвардія, вживалося скорочення саме УПЦ МП.

Єдине, з чим редакція “Релігійної правди” могла помилитися – у визначенні ступеня споріднення голови ДПС України Петра Цигикала та Миколи Цигикала, який очолює Свято-Троїцьку парафію УПЦ МП у Липоводолинському районі Сумської області. Обидва уроженці Сумщини, мають однакові прізвище та ім’я по батькові. За інформацією джерел “РП” в Держприкордонслужбі, це два брати. Проте у листі зазначено, що священик “Микола Цигикал не є братом голови Держприкордонслужби”. Але при цьому – у відповіді ДПС не спростовані їх родинні зв’язки.

“Микола Цигикал, який очолює Свято-Троїцьку парафію УПЦ МП у Липоводолинському районі Сумської області не є братом голови Держприкордонслужби України”, – сказано у листі. До речі, тут чомусь службовці ДПС вирішили використати абревіатуру МП.

“РЕЛІГІЙНА ПРАВДА”