Патріарх Сербської Православної Церкви, Архієрейський собор як вищий орган управління та окремі єпископи регулярно заявляють, що без всеправославного зібрання не збираються визнавати ПЦУ, якій 6 січня 2019 року Вселенським Патріархом було надано Томос про автокефалію, передає Сerkvarium.
Але один з ключових документів СПЦ, на якому базується її поточне життя – статут – не надає цій помісній Церкві жодного права оголошувати своє рішення з питань, які стосуються міжправославних стосунків такого масштабу:
“Святий Архієрейський собор складається з усіх єпархіальних єпископів під головуванням Патріарха. Святий Архієрейський собор, як найвище ієрархічне представництво, є церковним законодавчим органом у справах віри, богослужінь, церковного порядку (дисципліни) та внутрішньої організації Церкви, а також вищим судовим органом, що знаходиться в межах своєї юрисдикції”.
Таким чином, грубо втручаючись у справи Вселенського Патріархату, Сербська Церква виходить за межі повноважень, прописаних у її власному статуті.
Але порушенням правил, за якими незалежність в управлінні стосується лише власної юрисдикції, Сербська Церква та її ключові спікери не обмежуються. Останнім часом Патріарх Сербський, користуючись приводом святкування 800-річчя оголошення первісної автокефалії Сербської Церкви, почали наступ на стародавні правила функціонування Православних Церков.
Так, перебуваючи у монастирі Підляства в Чорногорії, він дорівняв свою Церкву до Пентархії: “Вісім століть тому наша Церква отримала значне визнання, одну з головних ролей серед Церков, вона стала автокефальною, рівною всім іншим великим Православним Церквам, починаючи з Єрусалиму, Антіохії, Константинополя”.
