У Свято-Вознесенському Флорівському жіночому монастирі Російської Церкви в Україні (УПЦ МП) у Києві виник “розкол” через кішок – нова настоятелька розпорядилася позбутися великої кількості тварин в обителі, проте не з усіма черницями та прихожанами знайшла взаєморозуміння.
Конфлікт вилився за межі Київської єпархії, повідомляє кореспондент порталу “Релігія в Україні”.
“З Києва прийшли жахливі вісті. У Флорівському монастирі, що на Подолі, виганяють на вулицю всіх кішок”, – пише 14 листопада у Facebook Олександр Диков, співробітник Місіонерського відділу Московської єпархії РПЦ.
“Там змінилося начальство, стара ігуменя (матушка Антонія, – ред.), що кілька десятиліть керувала монастирем, померла. У цій обителі існували традиції милосердя. Черниці рятували, годували і прилаштовували безліч кішок, а ось тепер тварини стали не потрібні, тому їх викидають геть. Як мені написали, одного старого кота вже розірвали собаки, інші також чекають своєї долі… Будь ласка, рятуйте тварин! Пам’ятайте, брати і сестри, що захист природи і тварин, милосердя і любов – прямий обов’язок, зазначений Господом кожному християнинові”, – закликав Диков.
Інформацію підтвердили місцеві жителі.
Этот котя уже пристроен! Но, в монастыре остаётся ещё несколько котов, которым нужен дом, причём срочно. Животных…
Опубліковано Алесею Заставою Вівторок, 12 листопада 2019 р.
“Котів дійсно виганяють, – пише киянка Олеся Застава, яка навіть відкрила рубрику “Монастирські котики”. – Матушка на фото, саме та черниця, що дбала про тварин. Вона вже покинула монастир. Залишилося два кота хлопчика до року, кошеня-дівчинка і п’ять -шість старих кішок. Дзвонити щодо котиків 068 363 66 54, 050 383 10 73 Наталія”.
Насельницею монастиря, про яку йдеться у повідомленні, є матінка Тавифа. Вона продовжувала дбати про котиків, незважаючи на заборону нової ігумені монастиря Євлампії. Однак тривало це недовго, настоятелька вигнала черницю Тавифу з монастиря. Разом з нею змушені бігти і коти.
Читачі почали активний репост повідомлень. Думка спостерігачів розділилася: одні обурюються “самодурством і жорстокосердістю” керівництва обителі, інші захищають монастир, тому що “це місце не для притулку тварин у такій кількості”.
“Коти у Флорівці завжди були візитівкою монастиря: заходиш – і душа радіє, що є чи не єдиним у Києві притулком доброти і людяності! І кошти завжди парафіяни залишали саме для котиків на їжу і лікування! І вусатики виглядали завжди доглянутими і задоволеними! Як можна вплинути, втрутитися громаді, парафіянам?” – запитує Наталія Писарець.
Їй вторить інша жаліслива прихожанка: “У монастирі завжди жили приголомшливої краси незвичайні мудрі коти, візьміть кошеня, воно чудове і принесе щастя”.
“Церковники кажуть, що коти “від диявола”, у них зіниця перевернута”, – запевняє Наталія Філіппова.
“Хто їм мишей ловитиме? Навіть в Ермітажі є штатні коти”, – пише інша.
Минулої неділі кореспондент порталу “Релігія в Україні” побував у Флорівському монастирі. Напередодні богослужіння біля воріт монастиря сиділа черниця, яка тримала кошеня і співуче благала прихожан забрати його.
На воротах обителі повісили оголошення: “Дорогі брати і сестри! Не підкидайте (рисунок кішечки)! Кошенята гарні, ходять на лоток, вікно праворуч за ялинкою, м. Феоктиста 050 840 тисяча двісті двадцять три, 096 9255166, дивіться і забирайте!”.
