Митрополит Епіфаній у п’яту неділю після П’ятидесятниці та в день пам’яті святих першоверховних апостолів Петра і Павла виголосив проповідь, у якій розповів вірянам, як простистояти злу.
Зокрема владика згадав про ангелів, один з яких – Денниця, тобто Вранішня зірка, – був він наділений Богом дарами найбільше серед ангелів. І споглядаючи свою велич і могутність, отримані від Творця, він загордився і спокусив себе думкою стати богом без Бога.
“Якщо любов – це вільне спрямування власного буття для єднання з буттям інших, то гординя – ця замкнення в самому собі, спрямування буття лише на себе і для себе. І ця гординя Денниці, яка стала першим гріхом, – відвернула його від Бога, внаслідок чого він з ангела світла перетворився на сатану і диявола, князя темряви”, – сказав Епіфаній.
Серед ангелів сталося розділення – більшість їх залишилася вірною Богові та остаточно утвердилася у добрі, а менша частина відпала, ставши бісами.
“Отже біси, про одержимість якими згадує сьогоднішнє читання з Євангелія – це реальні розумні духи, безтілесні істоти, які за природою були сотворені Богом як ангели, тобто Його служителі, але які спокусилися гординею сатани і стали рабами зла. Вони частково мають силу і могутність, що належать ангельській природі, але використовують їх лише для поширення зла. Самі противлячись волі Божій, вони спонукають до того ж і людей, бажаючи панувати над ними, як над своїми рабами”, – застеріг митрополит.
У зв’язку з цим владика особливо наголосив на двох істотних речах, які християни повинні добре розуміти та усвідомлювати, щоби вірно будувати своє духовне життя і боротися зі злом.
“Найперше слід пам’ятати, що добро і зло, праведність та гріх – це не два рівнозначних начала чи дві сутності. Лише добро має власну сутність, бо воно має джерелом Єдиного істинно Сущого – Бога-Творця. Зло ж не має власної сутності, бо воно є лише руйнуванням добра, противленням йому. Так, зло є реальним і дієвим, воно здатне оволодіти особистістю і підкорювати собі, перетворюючи на раба – але воно не всесильне і приречене на поразку в своєму протистоянні добру”, – сказав митрополит Епіфаній.
Для кращого розуміння цього владика використав аналогії з природи, в якій бачимо, що світло має власну сутність, а темрява – не має, бо вона є лише відсутність світла, а не якесь “протилежне світло”. Так само тепло має власну сутність, а холод – ні, бо він є лише відсутність тепла. Тому апостол Іоан Богослов свідчить у своєму Першому посланні: “Бог є світло, i немає в Ньому ніякої темряви” (1 Ін. 1:5), і про це ж він пише у перших віршах, викладаючи Євангеліє: “Світло в темряві світить, і темрява не огорнула його” (Ін. 1:5).
“Друге ж, на що маємо звернути увагу – це те, що біси, або демони, тобто злі духи, які були раніше ангелами Божими, але відпали від Бога, є цілком реальними. Це не міфи, не вигадки, не абстракті алегорії зла чи ще щось подібне – це цілком реальні істоти, хоча і невидимі, бо є духами”, – сказав владика, додавши, що ці істоти не просто десь існують у пеклі найглибшому – вони є поруч з нами, у навколишньому світі та мають одне бажання і одне прагнення – поширювати зло, підкоряти нас, людей, своїй волі, робити нас своїми рабами.
“Минулої неділі ми докладно говорити про рабство гріху, яке є протилежністю підкоренню Богові. І знову нагадаємо сказане: немає ніякого іншого стану, ніякої іншої можливості, окрім двох – людина або підкоряє свою волю волі Божій, через це досягаючи блага, або противиться волі Божій, і через це стає рабом гріха, виконуючи волю і спонукання злих духів. Отже помиляються, і глибоко помиляються ті, хто думають, що для людини можлива якась особлива, “повна” свобода, яка стоїть вище за добро і зло.
Свобода від зла – лише у єдності з Богом, а свобода від Бога – це рабство злу. Третього немає і не може бути!” – наглосив Блаженніший владика.
