Релігієзнавець Дмитро Горєвой розвінчав міф пропаганди Московського Патріархату про те, що Константинополь нібито не має права надавати Томос і повертати собі історичну Київську митрополію, оскільки вона нібито займала меншу частину території України.

На сайті СПЖ навіть публікували таку карту з посилом, мовляв, саме РПЦ розвинула і розбудувала Церкву в Україні, а от жадібні греки хочуть все це забрати.

Щоб перевірити і спростувати це твердження, Горєвой у програмі «Детектор. Релігії», яка виходить щотижня на YouTube-каналі DetectorUA, розглянув церковну історію всіх регіонів України і проаналізував, скільки часу вони перебували під Константинополем, а скільки під Москвою.

Крим

Перші паростки християнства на території сучасної України проросли у Криму. Християни там оселилися у перших століттях нашої ери. Згодом там постала Готська єпархія з центром у давньогрецькому місті Доросі – нині Мангуп. Кримські єпископи навіть брали участь у шостому та сьомому Вселенських соборах.

Мангуп. Картина художника з Чернігова Олександра Ятченка

Загалом історія християнства у Криму дуже строката, надзвичайна та драматична. Церковне життя існувало там доволі довго, хоча і з певними перервами. Переломним моментом тут стала анексія Криму Російською імперію. Катерина ІІ 1779 року наказала переселити усе християнське населення з Криму до Приазов’я. Під примусове переселення підпали православні греки, вірмени та римо-католики.

Греки для збереження пам’яті про своє колишнє поселення, назвали нову домівку старим ім’ям – Маріамполь. Так з’явилося сучасне місто Маріуполь. Але найцікавіше, що грецького митрополита Ігнатія – клірика Константинопольського Патріархату – насильно підпорядкували РПЦ. А після його смерті скасували і очолювану ним Готсько-Кефайську митрополію. Її підпорядкували Слов’янській єпархії, щоби жодної згадки про грецьку церковну юрисдикцію не лишилося.

Загалом православ’я у Криму перебувало у юрисдикції Константинополя близько 14 століть і тільки 2,5 століття у складі РПЦ.

Київ і Чернігівщина

Майже одночасно з Київською митрополією Москва прибрала до рук і Чернігівську архієпархію. Обидві майже 700 років перебували у складі Константинополя і тільки по 330 – під Москвою.

Полісся, Поділля і Волинь

Так зване підпорядкування Київської митрополії Московському (на відео помилково сказано «Константинопольському», – ред.) Патріарху 1686 року не означало повного переходу усіх українських земель під владу Москви, бо Правобережна Україна тоді входила до складу Речі Посполитої.

Реальна підлеглість РПЦ на територіях Полісся, Поділля та Волині починається лише з другого та третього поділів Польщі наприкінці 18 століття. Більше того, у міжвоєнний період на Волині діяла Польська Православна Церква.

Тобто цей регіон був під реальною юрисдикцією Константинополя близько 8 століть і лише трохи більше 200 років під РПЦ.

Бесарабія

Схожа ситуація була і у південній Бесарабії. Як тільки регіон опинився під владою Росії, на початку 19 століття, то на штиках російської армії сюди прийшла Московська Церква. Тоді в односторонньому порядку була ліквідована Браїльська митрополія Константинопольського Патріархату, що існувала у регіоні кілька століть.

Буковина

На Буковину Московський Патріархат вперше потрапив лише під час Другої світової війни, 1940 року. Під час Прутського походу проти Румунії, радянські війська захопили територію сучасної Чернівецької області. Таким чином історична Буковинська митрополія, яка свого часу встигла бути під юрисдикцією Константинополя, автокефального Карловацького Патріархату, а також Румунської Церкви перейшла під владу РПЦ.

Галичина

На Галичину РПЦ приходила під час Першої та Другої світових війн винятково с наступом російських війск і так само зникала під час військових відступів. Закріпитися тут Московський Патріархат зміг лише після війни.

Річ у тім, що на Галичині до кінця Другої світової майже не було православних громад. Виняток становили Руська Успенська церква та храм Георгія Переможця, що належав Буковинській митрополії. Українці Галичини до війни належали до Греко-Католицької Церкви.

1946 року радянська влада насильницьки ліквідувала Унійну Церкву, а все майно передала РПЦ. Так Московський Патріархат з’явився на Галичині.

Закарпаття

Дещо схожою була ситуація і на Закарпатті. Там теж Православна Церква отримала майно ліквідованої Унійної Церкви. Однак місцеві православні до приходу «Совєтів» 1944 року взагалі належали до юрисдикції Сербської Церкви. Детальніше про історію православ’я на Закарпатті можна дізнатися за посиланням: Московський Патріархат з’явився на Закарпатті через інтриги москвофілів

Слобожанщина

Єдиним регіоном, куди дійсно Московський Патріархат прийшов першим, і то дуже умовно, можна вважати Слобожанщину. Просто на момент заселення регіону, він був порубіжжям Війська Запорізького і Московської держави. У церковному плані тут зустрілися Київська митрополія та Московський Патріархат. Тому там був більш-менш паритет.

Решта українських територій довший час перебували у складі Константинопольського Патріархату, подекуди в два чи три рази довше, аніж на цей час перебувають у складі РПЦ.

Окремі українські регіони свого часу взагалі були під юрисдикцією Сербської, Румунської, Карловацької чи Унійної церкви. Москва анексувала їх, а також насильно ліквідувала Готсько-Кефайську, Браїльську митрополії Константинопольського Патріархату, а також Українську Греко-Католицьку Церкву і Мукачіво-Пряшівську єпархію.

«А тому будь-які розмови про виняткову роль РПЦ, її давнішність чи історичність на території України – не мають під собою історичних підстав», – резюмував Горєвой.

Comments are closed.