Українська церковність справила колосальний вплив на розвиток і Московського царства, однак, сучасним росіянам про це не розповідають.
Про це повідомила в інтерв’ю Релігійній правді російська дослідниця Тетяна Таїрова-Яковлева, яка майже 20 років вивчає постать Івана Мазепи та період Гетьманщини.
“Всі реформи патріарха Нікона, які він проводив в Російській Православній Церкві, здійснювалися за образом та подобою реформ київського митрополита Петра Могили. І здійснювалися вони за допомогою київських “книжників” (вчені богослови, як правило монахи — ред.)”, – розповіла Таїрова-Яковлева.
Тетяна Таїрова-Яковлєва
Також вона погодилась, що тогочасна Києво-Могилянка була для Московії як сучасний Оксфорд або Кембридж для Європи.
“Усі ключові посади до Тобольська та Архангельська займали вихідці з України, як правило випускники Києво-Могилянської академії. Церковна школа при Холмогорському монастирі, де вчився Михайло Ломоносов, була створена монахами, вихідцями з Києво-Могилянської академії з благословення єпископа, який також був випускником Києво-Могилянської Академії. Саме там Михайло Ломоносов почав вчитися та отримав основи грамотності. І саме ці вчителі порадили йому поїхати до Москви у Слов’яно-греко-латинську академію, де вся професура також була з Києво-Могилянської Академії”, – розповіла дослідниця.
Портрет митрополита Петра Могили
Вона зауважила, що це прекрасно розуміють всі, хто бодай трохи пов’язаний із вивченням «книжності», культури та науки 18 століття у Росії. Проте широкі верстви населення про це не знають, оскільки “про це не говорилося ані в 19 столітті, ні в радянські часи, ані зараз”.
“І сьогодні про це не говорять тому, що про це не знають”, – зауважила дослідниця, згадавши історію, як її колега робила доповідь у Томському університеті і була вражена тим, що один із колег назвав Могилянку «Києво-Могильовською академією», не маючи ані найменшого розуміння, що це.
