Законопроєкт щодо заборони діяльності в Україні релігійних організацій, пов‘язаних з Російською Православною Церквою, зазнав суттєвих змін до другого читання. Верховна Рада може розглянути його наприкінці березня.
Про це повідомив народний депутат, голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі Укрінформу.
«Сьогодні наш комітет дійсно рекомендував парламенту ухвалити в другому читанні законопроєкт щодо заборони діяльності в Україні релігійних організацій, пов‘язаних з Російською Федерацією. Варто акцентувати, що цей законопроєкт не про заборону діяльності релігійних організацій, а про заборону їхніх зв’язків з країною-агресором», – сказав він.
Політик підкреслив, що головна мета документа в тому, аби українські релігійні організації не мали зв’язків і не підпорядковувались релігійним організаціям, які є фактично частиною російського режиму.
«Передбачається, що Державна служба України з питань свободи совісті зможе проводити дослідження щодо зв’язків релігійної організації з країною-агресором», – пояснив Потураєв.
Парламентарій уточнив, що Держетнополітики може проводити таке дослідження за власним бажанням, якщо бачить на те підстави, за зверненням центральної, місцевої влади, громадських організацій. Зокрема, для встановлення зв’язків релігійної організації з РФ буде проводитись релігієзнавча експертиза.
Як зауважив голова парламентського комітету, саме за результатами експертизи ДЕСС складатиме припис, на основі якого буде вимагати від релігійних організацій розірвати зв’язки з державою-агресором. У разі якщо порушення встановлено, але вимоги припису не були виконані протягом 30 днів, ДЕСС має звернутися до суду.
Утім, згідно з оновленою версією законопроєкту, релігійна організація має право оскаржити рішення Держетнополітики у позасудовому порядку.
«ДЕСС може скасувати своє рішення, якщо релігійна організація наведе переконливі аргументи, представить документи і доведе, що не є афілійованою, не має зв’язків у РФ», – пояснив Потураєв.
За його словами, у тексті документа до другого читання врахували всі зауваження та спірні моменти щодо судового розгляду справ: «Зокрема у першому варіанті законопроєкту не було уточнено, в яких судах мають розглядатись такого роду питання, тобто організація могла піти до будь-якого районного суду і оскаржувати рішення ДЕСС нескінченну кількість разів».
«Пропонується, щоб розгляд таких справ було виведено на високий рівень судового розгляду, аби вони розглядалися вищими судовими інстанціями», – акцентував народний депутат.
Водночас нова редакція проєкту закону містить поправки від Служби безпеки України, які передбачають припинення діяльності релігійної організації, якщо її очільник був засуджений за колабораційну діяльність, державну зраду.
«За законом України, кожна релігійна громада, спільнота може самостійно вирішувати, під юрисдикцією якої церкви перебувати. Наразі значна кількість релігійних спільнот хочуть змінити церкву, до якої належать, проте подібний перехід зробити доволі складно. Також можуть виникнути додаткові обставини, які ускладнюють цей процес. У законопроєкті ми пропонуємо значно спростити процедуру переходу», – зазначив Потураєв.
Окрім того, він поінформував, що законопроєкт містить політичну декларацію, якою засуджується РПЦ, забороняється її діяльність на території України та пояснюється причина такої заборони.
«Ухвалення закону дозволить ефективно боротися з ворожою пропагандою, але не передбачає утисків за принципом віросповідання», – наголосив голова парламентського комітету.
Він додав, що розгляд законопроєкту у другому читанні у сесійній залі парламенту очікується наприкінці березня – на початку квітня.
Потураєв висловив переконання, що документ здатен відновити політичну злагоду між різними парламентськими фракціями і групами.
«Сподіваюсь, що в такому питанні парламент об’єднається й ухвалить закон в цілому. Цей законопроєкт не про заборону церков, не про утиски за принципом віросповідання, а про заборону зв’язків між релігійними організаціями України та державою-вбивцею, якою є Російська Федерація. Переконаний, що реалізація закону допоможе очистити релігійну царину України від прихильників російської ідеології, а також завершити процес повернення у власність українського народу його власність – Києво-Печерську лавру», – резюмував Потураєв.
Як повідомляла РП, 19 січня у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт № 8371 про заборону УПЦ МП.
Верховна Рада України 19 жовтня 2023 року у першому читанні ухвалила законопроєкт №8371 про заборону релігійних організацій, пов’язаних із Росією. Законопроєкт фактично забороняє діяльність УПЦ МП в Україні. Після ухвалення цього документу в першому читанні пів сотні нардепів на чолі з першим заступником голови фракції «Слуги народу» Андрієм Мотовиловцем звернулися до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука із закликом направити його на експертизу до Венеційської комісії.
Відомо, що група народних депутатів, зокрема з фракції “Слуга народу” і колишньої “Опозиційної платформи – За життя” (ОПЗЖ), просила голову Верховної Ради Руслана Стефанчука направити на експертизу до Європейської комісії “За демократію через право” (Венеціанської комісії) законопроєкт №8371 про заборону в Україні контрольованих із Росії релігійних організацій.
Комітет ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики 5 березня рекомендував до другого читання законопроєкт про заборону УПЦ МП. Йдеться про проєкт закону №8371.
