Пам՚ять святого апостола і євангелиста Іоана ми вшановуємо двічі на рік: 26 вересня (в день його упокоєння) і 8 травня.
Як свідчить Передання, протягом багатьох років щорічно саме в цей травневий день з місця поховання Іоана Богослова виходив чудесний тонкий аромат, який дарував віруючим зцілення від багатьох хвороб, розповідають в ПЦУ.
Святий Іоан Богослов був одним із 12-ти найближчих учнів Христових. Серед них він був наймолодшим, а після свого покликання не розлучався з Учителем, невідступно слідуючи за Ним упродовж усього хресного шляху.
Він не раз був свідком чудесного явлення божественної сили Господа: при воскрешенні дочки Іаїра, Преображенні Господньому, молитві Ісуса в саду Гефсиманському. Він один з усіх апостолів стояв біля Хреста Спасителя поруч із Богородицею, і саме йому Спаситель доручив опікуватись Його Пречистою Матір’ю. «Біля хреста Ісуса стояли Мати Його і сестра Матері Його, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Ісус, побачивши Матір і ученика, що тут стояв, якого любив, говорить до Матері Своєї: Жоно! Це – син Твій. Потім каже ученикові: це – Мати твоя! І з цього часу ученик взяв Її до себе» (Ін. 19: 25 – 27).
Після Успіння Божої Матері (близько 50 року) він залишив Єрусалим і пішов на проповідь слова Божого. За жеребом святому Іоану Богослову випала для проповідування Мала Азія, де він зазнав багато гонінь і тортур, знущань. Але Господь вберіг його. Проповідь Іоана Богослова супроводжувалась численними та великими чудесами, багато язичників він навернув до справжньої віри Христової.
Довге і плідне земне життя дарував йому Господь: улюблений учень Христа єдиний з-поміж інших апостолів помер природнім шляхом у віці ста з лишком років. Він набагато пережив усіх інших очевидців життя Ісуса Христа і довго залишався єдиним живим свідком земного шляху Спасителя.
Євангеліє Іоан Богослов написав близько 95 року в Ефесі (сучасна територія Туреччини). Він наводить багато фактів, про які не згадують інші євангелисти, зокрема, про те, що Ісус Христос говорив своїм учням незадовго до смерті. Також він докладно описує події після смерті й воскресіння Ісуса Христа. Іоан Богослов підкреслює Божественну природу Спасителя та Його глибоку любов до людей. У своєму Євангелії Іоан Богослов зазначає: «Багато інших чудес сотворив Ісус перед учениками Своїми, про які не написано в цій книзі. Це ж написано, щоб ви увірували, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в ім’я Його» (Ін. 20: 30 – 31).
