Мирянин РПЦ Путін своїми злочинами і впертим та свідомим нерозкаянням в публічних гріхах сам себе відлучив від Церкви.
Про це йдеться в постановах Архієрейського Собору ПЦУ, який відбувся 11 травня 2024 р. в Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Печерських Свято-Успенської Києво-Печерської лаври під головуванням Предстоятеля ПЦУ Епіфанія.
“Не маючи безпосередніх канонічних повноважень щодо формального відлучення від Церкви (анафематствування) осіб, які не належать і не належали до ПЦУ та перебувають поза її канонічною територією, але також беручи до уваги загальне православне християнське вчення про нерозкаяні смертні гріхи, які відлучають людину від Бога і Церкви, зважаючи на особливу тяжкість, публічність та вперту нерозкаяність злочинів проти Бога, Церкви Христової та людства, вчинених мирянином РПЦ Владіміром Владіміровічєм Путіним, Собор засвідчує, що ця особа своїми злочинами і впертим та свідомим нерозкаянням в публічних гріхах сама себе відлучила від Церкви.
Про нього можна сказати словами Псалма 108: «Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший… Він полюбив прокляття, воно і прийде на нього; не побажав благословення, – і воно одійшло від нього. Нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, в кості його; і нехай буде воно йому як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується» (Пс. 108: 8,17-19). Нехай справедливий Божий суд скоро здійсниться над тим, про кого можна сказати словами Євангелія, що його «батько є диявол» (Ін. 8: 44)”, – йдеться в рішеннях Собору.
Також Собор ухвалив рішення надіслати лист до Вселенського Патріарха Варфоломія та Святого і Священного Синоду Вселенського Патріархату з проханням, виконуючи євангельське правило (Мф. 18: 15-17), звернутися до Кирила Гундяєва з вимогою публічно відректися від лжевчення «русского міра», засудити і відкликати наказ так званого «Всесвітнього російського народного собору», в якому містяться елементи цього лжевчення.
Як повідомляла РП, учасники Собору наголосили на тому, що поширення Московською Патріархією своєї юрисдикції в Україні є канонічним порушенням і аномалією. Собор закликає духовенство і мирян, які дотепер ще залишаються в юрисдикції Московського Патріархату, продовжувати процес єднання з Православною Церквою України і не боятися так званих «заборон» і «позбавлень сану», бо вони є неканонічними, від початку нікчемними і не дійсними.
