Ця поминальна субота є батьківською. Ми молимося не лише за власних спочилих батьків, але й за всіх померлих рідних та близьких, хто відійшов із цього земного життя до прабатьків.
Димитрівською ця субота іменується тому, що відзначається напередодні дня вшанування пам՚яті великомученика Димитрія Солунського (26 жовтня), розповідають в ПЦУ.
Православну традицію Димитрівської поминальної суботи дослідники пов’язують зі слов’янськими просвітителями та проповідниками християнства, творцями слов’янської абетки, першими перекладачами богослужбових книг на слов’янську мову, святими рівноапостольними Кирилом і Мефодієм.
Як вважають дослідники, саме ці святі брати пов’язали християнізацію давнього слов’янського поминального дня з пам’яттю святого Димитрія Солунського, який був одним із найбільш шанованих святих у їх рідному місті – Солуні (сучасне м. Салоніки, Греція). Свою просвітницьку діяльність Кирило і Мефодій звершували у другій половині ІХ століття. А з виникненням Київської Митрополії традиція поминати померлих у суботу напередодні дня вшанування пам’яті святого Димитрія Солунського вже була відома за монастирськими «Обіходниками».
Сучасна церковна традиція поминання спочилих у Димитрівську поминальну суботу містить кілька поминальних богослужінь: ввечері п’ятниці у храмах звершується особлива заупокійна служба – Парастас, а в суботу вранці служитиметься Божественна літургія із піднесенням заупокійних прохань, а після неї – Панахида.
Також прийнято подавати записки з іменами спочилих рідних та близьких, які зачитуються священнослужителями під час заупокійного богослужіння. Традиційно вірні в цей день приносять до храму поживу для нужденних, чинять діла милосердя.
2019 року Священний Синод ПЦУ, розʼяснюючи зміст цієї поминальної суботи, повʼязав її також з сучасними подіями: вшануванням жертв голодоморів та репресій ХХ століття, загиблих мирних протестувальників в час Революції гідності та загиблих воїнів і мирних мешканців – жертв російської військової агресії.
“Тож в цю особливу поминальну суботу приходьте до наших храмів на богослужіння, згадайте імена спочилих рідних, близьких, знайомих і всіх, кого належить помʼянути, попросіть у Господа простити їхні гріхи вільні й невільні та упокоїти їхні душі там, де немає ні недуги, ні скорботи, ні зітхання, але є життя вічне”, – зазначають в ПЦУ.
