Святий апостол Яків, пам՚ять якого ми сьогодні вшановуємо, був сином праведного Йосифа, обручника Пресвятої Діви Марії, від його першої дружини, і тому в Євангелії зветься братом Господнім.
Таким чином євангелисти вирізняли його з-поміж інших апостолів з таким самим ім’ям: від Якова Зеведеєва і Якова Алфеєва. Ці згадані апостоли були у складі найближчих 12-ти учнів Христа, а Яків, брат Господній за плоттю, був апостолом від 70-ти, розповідають в ПЦУ.
Ще у Переданні знаходимо такі пояснення про «брата Господнього»: коли Йосиф розділяв землю між своїми дітьми від першої дружини, то захотів дати також певну частину і Господу Ісусу Христу, Який народився від Діви Марії, зарученої йому. Усі сини Йосифа не погоджувались з таким бажанням батька, і лише Яків прийняв Ісуса (тоді ще малого отрока) у спільне володіння своєю частиною – тому і став називатися братом Господнім.
І ще: після народження Ісуса Христа, коли Діва Марія змушена була тікати з Ним до Єгипту, тоді і Яків тікав разом з ними, супроводжуючи і Богородицю, і свого батька Йосифа. Коли Ісус Христос виріс і почав вчити народ про Царство Небесне, Яків увірував у Нього. Та й Господь особливо полюбив святого Якова: він був обраний Ним до складу 70-х апостолів; після Воскресіння Господь окремо явився Своєму братові, а потім – іншим апостолам.
Також, за Переданням, святий апостол Яків був поставлений Самим Господом на першого єпископа і Предстоятеля Єрусалимської Церкви. Він очолював цю громаду близько 30 років, успішно поширюючи та утверджуючи святу віру в Єрусалимі та у всій Палестині.
Ще один цікавий факт: саме апостол Яків, брат Господній, першим склав і написав Чин Божественної літургії, який потім скоротили (ради немочі людської) спочатку святитель Василій Великий, а потім святитель Іоан Золотоустий. Та нескорочена Божественна літургія, укладена апостолом Яковом, до цих пір звершується в Єрусалимі в день пам’яті цього святого, а сьогодні була звершена у Свято-Михайлівському Золотоверхому кафедральному соборі.
