Митрополит Рівненський і Острозький ПЦУ Іларіон закликав духовенство і вірян Рівненщини, які досі перебувають у юрисдикції Московського Патріархату, об’єднатися із Помісною Православною Церквою України — єдиною канонічною Церквою українського народу, визнаною Вселенським Патріархом та іншими Помісними Церквами, Церквою, яка молиться рідною мовою, яка благословляє правду, а не тиранію.
Про це йдеться на сайті єпархії ПЦУ.
Митрополит “з любов’ю і болем” звернувся до тих, хто досі з різних причин залишається у юрисдикції Московського Патріархату.
“Минуло вже три роки від Собору у Феофанії, який декларував нібито «відмежування» УПЦ від москви. Але чи принесло це справжню свободу? Чи справді змінило духовну суть? Ні. Замість справжньої незалежності — невизначеність. Замість єдності з повнотою світового Православ’я — канонічна ізоляція. Замість братерської єдності українського православ’я — нові розділення. Замість чіткого осуду агресії росії — мовчазне схвалення, прикрите красивими словами.
Сьогодні, коли на нашій землі триває війна, коли гинуть захисники, коли матері ховають синів, а священники — відспівують дітей, не може бути «наполовину правди» і «наполовину свободи». Бо наполовину вільний — значить досі в полоні. Наполовину свій — значить ще чужий”, – наголосив ієрарх ПЦУ.
За його словами, справжній відхід від Москви — це не косметичні зміни у статуті. Це — глибоке, цілісне, канонічне, духовне розмежування з релігійною системою, яка благословляє війну, виправдовує насильство, поширює ідеологію «русского міра», що є антиєвангельською і антихристиянською за своєю суттю.
“Саме тому сьогодні я знову, як брат, як архіпастир, закликаю вас: об’єднайтесь із Помісною Православною Церквою України — єдиною канонічною Церквою українського народу, визнаною Вселенським Патріархом та іншими Помісними Церквами. Церквою, яка молиться рідною мовою, яка стоїть поруч з воїнами і волонтерами, яка благословляє правду, а не тиранію.
Православна Церква України — не політичний проект, як дехто намагається переконати. Це — плід столітньої боротьби за духовну свободу. Це — відповідь на мільйони молитов, пролиту кров, терпіння і жертовність нашого народу. Це Церква, яка народжувалася не в кабінетах, а в підпіллі радянських гонінь, у наметах Майдану, в окопах на Сході, в госпіталях і шелтерах — там, де Бог завжди поруч із стражденним”, – зазначив митрополит.
«Ми чекаємо вас — не з образою, а з розпростертими обіймами. Як батько — сина. Як брат — брата. Бо ми не вороги. Ми — одна родина. Один народ. Одна Церква.
Не бійтеся. Повертайтеся. Бо Церква — це не стіни. Це Христос, Який посеред нас. І сьогодні Він знову говорить: «Щоб усі були єдині…» – наголосив митрополит Іларіон.
