Після одужання від коронавірусу предстоятель Православної церкви України, митрополит Епіфаній подякував усім тим, хто турбувався про його здоров’я, підносив молитви та надсилав щирі побажання одужання. Також він висловив слова підтримки усім тим, хто нині веде боротьбу із коронавірусом і дав п’ять порад, як не впасти духом під час хвороби.
Митрополит Епіфаній також нагадав, що у храмах ПЦУ постійно лунає молитва про захист українського народу та людей по всьому світу від пошесті згубної — коронавірусу. Хвороби, яка, на жаль, стала гнітючою буденністю для всього людства.
1. Не бійтеся
Страх знесилює, а зневіра веде до падіння. У страху людина здатна чинити так, як ніколи би не вчинила без нього: відступатися від власних цінностей, зраджувати своїм ідеалам, переступати Божі заповіді.
Людина відчуває страх, коли відчуває загрозу, з якою вона не зможе впоратися сама. «Не бійся, бо Я з тобою» (Іс. 41: 10), — говорить Господь. Пам’ятайте, що ви не самі, і Господь завжди з вами. Він підтримає вас і спрямує.
2. Моліться
Відверта розмова з Богом зміцнює людину у миті найбільших переживань і найбільшого болю. Завжди радіти, безперестанно молитися та за все дякувати — до цього закликає апостол Павло (1 Сол. 5: 16-18).
У радості, молитві та вдячності людина найбільш сильна. Адже у цих трьох діях вона завжди спирається на Господа: радіючи Його присутності у своєму житті, спілкуючись із Ним у молитві та дякуючи Йому за все, що Він подає Своєю рукою.
3. Спілкуйтеся з важливими для вас людьми
Коронавірус здатен позбавити нас можливості зустрічатися одне з одним, але йому не під силу відняти в нас можливості технічного прогресу. На щастя, ми можемо спілкуватися за допомогою засобів зв’язку, у соцмережах, отримувати підтримку від близьких, друзів, тих, кого любимо, і людей, яким ви небайдужі. Любов має зміцнюючу силу, і спілкуючись із тими, хто любить нас і кого любимо ми, ми стаємо сильнішими духовно і фізично.
4. Знаходьте приводи для радості
«Радійте завжди в Господi, i ще кажу: радійте» (Фил. 4: 4) — навчає апостол Павло. Радість протистоїть страху і знищує його, у радості ми стаємо сильнішими, у тому числі у боротьбі з хворобою. Це не просто, але можливо та реально.
Ми можемо радіти найменшим дрібницям: сонячному промінню й чистому небу серед зими, лапатому снігу за вікном, трохи кращому самопочуттю після лихоманки. І завжди маємо пам’ятати, що у нас уже є найбільша причина для радості — Господь із нами по всі дні, до кінця віку (Мф. 28: 20).
5. Пам’ятайте про те, ким ви є та для чого живете
Зберігайте вірність своїм цінностям та ідеалам. Під час хвороби ми слабшаємо тілом, і через це дух теж стає вразливим. Так легко відійти вбік, а у декого з’являється спокуса зрадити себе і спокуса в Тому, в Кого ти віриш, адже навіть може здатися, що все втратило сенс.
Але не похитнувшись, не здавшись, ми станемо тільки сильнішими і з Божою допомогою та Його підтримкою йтимемо далі, пам’ятаючи цей досвід та дякуючи Богу за все.
За матеріалами: Духовний фронт України
