Українська Церква протягом сімох століть до передачі у підпорядкування Російській Церкві була частиною Константинопольського Патріархату і з цим не можна не рахуватися.
Таку думку висловив керівник відділу з питань релігій у Кабміні Андрій Юраш у черговому випуску «Детектор. Інтерв’юер» з ведучим Сакеном Аймурзаєвим, коментуючи помісну традицію у Вселенській Православній Церкві.
Зокрема він зауважив, що автокефалія Української Церкви стала можлива не тільки дякуючи добрій волі самого Патріарха Варфоломія, а й завдяки підтримці цього процесу з боку великої кількості єрархів Константинопольської Церкви, які добре знали ситуацію в Україні і підтримували Патріарха як рушійного головного діяча у визнанні автокефалії й наданні Томосу.
Таким чином, очевидно, що Константинопольська Патріархія як Церква-Матір продовжує цікавитися долею Церкви-доньки і підтримувати її.
Юраш наголосив, що у цьому процесі є багато історичних підстав. Прогулюючись повз Андріївську церкву, він зауважив, що вона була збудована у 18 сторіччі, коли територія України була напівнасильно приєднана до Російської Церкви.
Андріївська Церква
«Але до того, до 1686 року, майже 700 років Українська Церква була частиною Константинопольського Патріархату. Якщо ми заглибимося і почнемо ментально усвідомлювати речі з нашої української вітчизняної історії ми зрозуміємо, що [було] 700 років пов’язаності з Константинополем», – зауважив релігійний чиновник.
Також Юраш звернув увагу на те, що у часи, коли Київська митрополія була частиною Константинопольського Патріархату, тут не було альтернативних православних юрисдикцій. Вони з’явилися саме у період московського панування.
«Тому вага і значення нашої ментальної пов’язаності із Константинополем не може бути не взята до розрахунків, коли ми говоримо і про історію, і про сучасність», резюмував він.
