Верховний Суд відмовив у задоволенні позову митрополитові РПЦвУ, який домагався скасування рішення про перехід громади до ПЦУ. На думку суду, рішення про зміну канонічної належності зачіпає права виключно членів релігійної громади, а не ієрарха. Про це йдеться в повідомленні на сайті Верховного Суду.
Як зазначається, митрополит Горлівський і Слов’янський Митрофан РПЦвУ оскаржив у суді прийняте парафіяльними зборами релігійної громади м. Костянтинівка Донецької області рішення про зміну канонічної підлеглості громади.
“Позивач зазначав, що за положеннями статуту релігійної громади, єпархія УПЦ МП складається з парафій, які у своїй релігійній та адміністративно-фінансовій діяльності підзвітні єпархіальному архієрею, і вважав, що саме єпархіальний архієрей, повноваження якого покладено на нього, є особою, права та інтереси якої порушені та підлягають захисту в судовому порядку.
Суд першої інстанції, із яким погодився апеляційний суд, задовольнив позов, оскільки рішення про проведення оскаржуваних зборів приймалося парафіяльною радою, затвердження складу якої визнано недійсним господарським судом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду скасував попередні рішення та відмовив у задоволенні позову, навівши таке правове обґрунтування.
Правом на звернення до суду за захистом особа наділена в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен установити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому обов’язком позивача є доведення / підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.
Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється під час розгляду справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Прийняті загальними зборами релігійної громади рішення належать до таких, які були прийняті всередині цієї громади (релігійної організації) її членами та спрямовані на реалізацію цивільних прав, свобод та інтересів цих членів релігійної громади, а також на забезпечення діяльності релігійної громади з метою задоволення інтересів членів релігійної громади.
Таким чином, рішення про зміну канонічної належності зачіпає права виключно членів цієї релігійної громади.
Верховний Суд дійшов висновку, що прийняті відповідачем рішення стосуються виключно питань щодо управління парафією, а саме спрямовані на зміну канонічної належності, та зачіпають права лише членів релігійної громади, проте позивач не є і не був членом відповідної релігійної організації, тому відсутні підстави вважати, що він набув право на оскарження дій, спрямованих на зміну канонічної приналежності”, – йдеться в роз’ясненні Верховного Суду.
Джерело: Духовний фронт України.
