У Православній Церкві України спростовують міф про те, що святий Валентин має відношення до поширеної традиції відзначення Дня усіх закоханих.
“Православною Церквою вшановується кілька святих з ім’ям Валентин. Ймовірно, що святий, який згадується у масовій культурі 14 лютого, відомий у церковному календарі як святий Валентин Інтерамський (Італійський). Він жив в італійському місті Терні у III столітті і був страчений 269 року. Всі святі, що звершили свій подвиг до 1054 року в Західній Європі, тобто до розділення на Західну і Східну Церкву, – це шановані православні святі. Тому пам’ять святого Валентина відзначається і в католицькій, і в православній традиції, однак у різні дати: католики згадують його 14 лютого (однак не у загальному календарі, де цього дня вшановуються святі Кирило і Мефодій, а у “Римському мартиролозі”, де вказані місцеві дні пам‘яті); православні – 12 серпня”, – зазначається у повідомленні ПЦУ повідомляє у Facebook.
До того ж свято, яке заведено відзначати 14 лютого як день закоханих, насправді не відповідає фактам з реального життя святого Валентина.
Відповідно до однієї із найпопулярніших легенд, святий Валентин “вінчав закохані пари попри заборону жорстокого імператора Клавдія II”. Нібито правитель вважав, що чоловіки, які не мають дружин та дітей, будуть кращими воїнами.
Однак ця легенда містить значну помилку у хронології подій, адже за часів життя святого Валентина у III столітті взагалі ще не існувало особливого обряду церковного вінчання. Церква вважала законним той шлюб, що укладався відповідно до громадянських законів і який закріплювався християнами через спільне причастя та оголошення перед членами громади.
Натомість у ПЦУ закликали “присвячувати правдивій Любові кожен день, виявляючи її до ближніх у своїх благих справах, замість того, щоби дарувати символічні матеріальні подарунки один раз у році”.
