Ведучий, актор, шоумен і активіст Сергій Притула написав пост у Facebook де виступив на підтримку надання Томосу і похвалився світлиною грамоти від Тернопільського архієпископа УПЦ КП Нестора.
Текст на підтримку Томосу публікуємо повністю:
“На тему Томосу останнім часом не висловився тільки лінивий. А я не лінивий. Тож… Давайте легенько зафлешмобимо! Я дуже хочу, щоб кожна людина, котра підтримує Томос для нашої рідної Церкви розказала, що саме вона зробила для того, щоб у нашій країні була своя Помісна Православна Церква!
Не на словах, а на діях! Це, до речі, дозволить ідентифікувати любителів застрибувати в останній вагон актуальних процесів і безкорисних діячів на цій ниві!
Почну з себе. Завжди був за Нашу Церкву. Мріяв, але дуже ділу не допоміг. В роликах не знімався, з патріархами не здибався. Підтримував фінансово свою рідну церкву, в якій пошлюбились мої батьки, в якій хрестились мій син та син мого брата, в якій відспівали в останню дорогу мого батька, дідуся і бабусю. Допомагав, як міг. Часом менше ніж міг. Часом більше ніж хотів. Але знаю, що і церква і недільна школа при церкві мають клаптик моєї участі. І то мене тішить. За то мені навіть грамоту дали. Ну, не мені особисто, а мамі. Перед всіма парафіянами. То було велике свято для нас усіх.
Я теж до цього не одразу прийшов. Мій дідусь, Василь Михайлович Бодасюк, який був у Вишнівці головою колгоспу ще за сталінських часів, примудрився врятувати Вишневецьку Вознесенську Призамкову Церкву 1530-го року (в якій молились козаки Максима Кривоноса, де бував Тарас Шевченко і Оноре де Бальзак). Йому, партійному комуністу, не знаю, що було б, якби КДБ дізналось, що він переховує у себе на горищі Псалтирі, Євангліє та ікони з церкви! Потім у цій церкві він виконував обов’язки диякона. Я обожнював ходити на Службу Божу, коли дідусь читав грамотки.
Незадовго до смерті мій дідусь Василь, надзвичайно набожний чоловік, сказав мені одне речення, сенсу якого я не розумів ще довго: «Сину (бабця і дідусь ніколи не звертались до мене, як до онука, може того, що з 3-х до 6-ти років виховували мене), ніколи не сповідайся в Почаївській Лаврі, там у попів – погони під рясами»!
Дідусь помер у 1993-му. Сенс його слів я почав розуміти у 2000-их. Хоча, натяки на неадекват у Лаврі були і раніше. Коли, приїхавши у Почаївську Лавру, моя мама перед сповіддю сказала неправду якомусь монаху, який запускав до церкви, про місце проживання. Бо мама живе у Збаражі, а у Збаражі немає церков московського патріархату! То як можна сповідати нечестиву парафіянку?! Раскольніцу!!! Я мав велику сварку з мамою щодо ситуації коли, щоб посповідатись, треба спочатку обманути!
[cmsmasters_row data_shortcode_id=”0grr2owxv4″ data_padding_bottom_mobile_v=”0″ data_padding_top_mobile_v=”0″ data_padding_bottom_mobile_h=”0″ data_padding_top_mobile_h=”0″ data_padding_bottom_tablet=”0″ data_padding_top_tablet=”0″ data_padding_bottom_laptop=”0″ data_padding_top_laptop=”0″ data_padding_bottom=”50″ data_padding_top=”0″ data_bg_parallax_ratio=”0.5″ data_bg_size=”cover” data_bg_attachment=”scroll” data_bg_repeat=”no-repeat” data_bg_position=”top center” data_color=”default” data_bot_style=”default” data_top_style=”default” data_padding_right=”3″ data_padding_left=”3″ data_width=”boxed”][cmsmasters_column data_width=”1/1″ data_shortcode_id=”7pxl86yfhu” data_animation_delay=”0″ data_border_style=”default” data_bg_size=”cover” data_bg_attachment=”scroll” data_bg_repeat=”no-repeat” data_bg_position=”top center”][cmsmasters_html shortcode_id=”7a13kjtun5″]PGlmcmFtZSBzcmM9Imh0dHBzOi8vd3d3LmZhY2Vib29rLmNvbS9wbHVnaW5zL3Bvc3QucGhwP2hyZWY9aHR0cHMlM0ElMkYlMkZ3d3cuZmFjZWJvb2suY29tJTJGc2VyaGl5cHJ5dHVsYSUyRnBvc3RzJTJGMTg2NTMxMjMwMDIxMTU3MCZ3aWR0aD01MDAiIHdpZHRoPSI1MDAiIGhlaWdodD0iODIzIiBzdHlsZT0iYm9yZGVyOm5vbmU7b3ZlcmZsb3c6aGlkZGVuIiBzY3JvbGxpbmc9Im5vIiBmcmFtZWJvcmRlcj0iMCIgYWxsb3dUcmFuc3BhcmVuY3k9InRydWUiIGFsbG93PSJlbmNyeXB0ZWQtbWVkaWEiPjwvaWZyYW1lPg==[/cmsmasters_html][/cmsmasters_column][/cmsmasters_row]А потім незрозумілі факти поведінки дядів і тьотів із МП ставали схожими на снігову лавину: Моя знайома, віком 50+, хотіла дати «за здоров’я» у храмі Феофанії, то якась молодиця дуже чітко їй пояснила, що Євстахія – це не зовсім православне ім’я! І що молитися за неї не будуть! Я ржав. І не міг підібрати термін по іменній дискримінації! Потім ставало менш смішно.
Мій колєга покликав мене у хресні батьки. Я погодився. Обмили діло, все круто… і тут він питає: «а ти якого патріархату»?!! Я виявився «київського». І одразу відпав, як хресний батько. Ібо раскольнік! У двох перших дітей мого колєги хресними батьками були священики московського патріархату! (UPD – станом на сьогодні колєга з ними не спілкується)!
Моя найближча подруга в сльозах і в стані прострації, якось пришкадибала у Києво-Печерську Лавру, щоб дати за упокій двійні, яка померла при пологах, і охреніла, коли якийсь монах сказав їй, що за них молитися не будуть, бо вони не хрещені!!!! Щоооо?!! Двоє маляток померли після пологів і за них не помоляться, бо, згідно канонів тої церкви, вони в офсайді?!
Але найбільше дошкулив власний досвід. В певний період свого життя я допомагав одному священнику МП. Зараз поясню. Якось до мене на зйомки приїхав священик. Приніс велику книгу. Сказав, що це книга, в яку різні українські селебреті пишуть побажання нашим полоненим у Лівії (на той час близько 30 наших земляків були заручниками противників режиму Каддафі). Мене ця історія пройняла. Ми здружились на фоні тої біди. Не знаю, яким макаром, але у того священника були можливості. Я телефонував на номер охоронця, який сторожив наших хлопців у Лівії, говорив зі старшим нашої групи і намагався якось їх підтримати. Підтримка була не тільки телефонна, але й фінансова. Тій сім*ї полоненого, яка була без годувальника.
Потім я оплачував отцю пальне на ті фури гуманітарної допомоги, що він збирав і возив на окуповані території. Я приїздив за першим викликом (прихопивши полковника УБОЗу), коли на цього попа «наїжджали» ультраправі під супермаркетом, де він проводив збір допомоги. Я особисто оплатив друк якогось молитовника. Ну, треба – то чого б і ні.
І ось, після того, як тому чоловікові було надано фінансову підтримку його гуманітарних ініціатив, підтримку його особисто, фінансову підтримку його теологічних потуг і т.д., в один прекрасний день чоловік, який в приватних розмовах вселяв у мене надію на воз’єднання церков УПЦ МП і УПЦ КП (а ми про це балакали страшенно багато і, власне, я підтримував його саме, як місточок між конфесіями) він виставляє пост у ФБ, де на фото купа попів і допис, мовляв – осьо глядіть, ми, архимандрити, митрополити і всякі інші ієромонахи в аеропорту Бориспіль, розлітаємось у різні боки світу, що ще раз підкреслює, що ЄДИНОЮ КАНОНІЧНОЮ ПРАВОСЛАВНОЮ ЦЕРКВОЮ В УКРАЇНІ є церква московського патріархату!!!
Коли я почав ставити отцю у фейсбук незручні питання, які стосувались його «якніжкрізьмасло» перетину блок-постів з української і сєпарської сторони (а у його звітах чомусь сєпарські блок-пости проходились без проблем, а на українських фури «кошмарили»), коли я питав, якого біса в часи, коли людей треба об’єднувати, він ділить нас на «канонічних» і «всіх інших», і чи не всохлась йому, канонічному, рука, коли він брав тисячі доларів на потреби своїх проектів, від мене, раскольніка, що зробив «атєц»? Заблокував мене нахрін! В бан! Обрубав усі кінці, з телефонними включно )).
Така вдячність )))). Така страусина тактика. Ось так до попереднього негативного досвіду моїх друзів додався особистий. Який, з часом, тільки поглиблювався.
І це при тому, що у моєму оточенні є дуже багато людей парафіян саме МП. Хороших людей. Віруючих. До яких у мене претензій немає. Вони ходять до церкви молитися, допомагають своїй церкві, як і я допомагаю своїй. Допомагають Армії, як і я допомагаю.
Мій пост, насправді, спрямований насамперед не моїм 35-40-річним ровесникам. Мій пост молодим людям! Ви живете у країні, яка має назву – Україна. Ми маємо десятки і сотні інституцій, які починаються з «українська» або ж закінчуються «України». Та чи всі вони на користь України?! Церква, ніби-то, відділена від держави. Проте… ніфіга і ні разу! Церква була і є недоторканим інститутом. Церква має пільги по податках. Церква має ледь не найвищий рівень довіри у суспільстві. Церква впливає на нас, на електорат! Але у назві Українська Православна Церква Московського Патріархату, акцент варто робити саме на слові «Московського»! Так, я знаю, що абревіатуру «МП» вже відмінили, залишивши просто УПЦ, але ж ми не ідіоти!
Я закликаю молодих людей країни! Перестаньте бути маніпулятивними ляльками в руках ваших пастирів! Думайте своїми головами! Думайте про завтрашній день! Не дивуйтеся, коли усі ваші друзі, знайомі, рідні, опиняться у лавах Помісної Церкви, а ви станете знаряддям боротьби чужої церкви, задля чужих ідей, на території РІДНОЇ країни! Уникайте такого розвитку подій! Наша церква завжди була! Я зараз навіть не про свій рідний київський патріархат. УАПЦ вам про щось говорить? Ні? То загугліть! І підтримайте Томос! Наша рідна Церква – це як будинок. Він давно є. І в ньому давно живуть люди. Просто тільки зараз по документах його введуть у експлуатацію!
Я закликаю усіх атеїстів до підтримки Помісної Церкви! Вам – все одно, ви в Господа нашого не вірите! Але… розгляньте Церкву, як підприємство! Блін… що значить, «як»??!!
Коротше, наша задача – акумулювати максимум коштів Церкви в межах країни! Не виводити їх у Москву, а залишати тут! Уявіть собі, які мільярди ми зможемо акумулювати всередині країни!! Люди! Це супер-внутрішня інвестиція!!! Атеїсти – ПІДТРИМАЙТЕ ТОМОС!!!
Тут якийсь митрополит Іларіон з РПЦ нещодавно заявив, що якщо МП «попросять» з православних святинь (конкретно мова йшла про Києво-Печерську Лавру), то віряни стануть на їх захист і, цитую митрополита: «начнется кровопролитие»!
Дуже символічно, що піп з Москви розказує, що має бути в нашій країні! Це у них там в крові від президента до останнього хрона на кухні – розказувати, що буде з нами.
Так от, я звертаюсь до усіх, у кого в голові панує думка про «захист православних святинь»! Любі мої православні бойовики!
У нас є десятки святинь, які ПО ЗАКОНУ належать ДЕРЖАВІ. Лаври, зокрема. Просто Держава люб’язно впустила вас у свої архітектурно-історичні пам*ятки, але не подарувала їх вам! І коли Держава попросить священослужителів звільнити приміщення архітетурно-історичних пам*яток, які є на балансі ДЕРЖАВИ, а не ЦЕРКВИ, то будьте такі ласкаві, підкоритись ЗАКОНУ!!!
Якщо ви не підкоритесь Закону, то вас винесуть із наших святинь! Ким би ви не були! І де б ви не були! І хто б за вами не стояв! І моліться, щоб винесли правоохоронці! А не ті, за кого ви так неохоче молились в розпал АТО!
Що б вам не говорив про православ’я Новінський, Бойко чи Добкін, просто пам’ятайте, що всі ті, хто буде розігрувати «православну» карту у своїх політичних інтересах, будуть мати справу з тими, хто роками підтримує Помісну церкву. І скільки б тітушок ви не підтягнули, ви не переможете! Ми вже це проходили на Майдані!
А головне, що вам, парафіянам, які вірять в Бога і хочуть прийти до храму помолитися, ніхто ж цього не забороняє. Тим більше, що ми будемо канонічною Церквою. А не якимись «раскольніками», які хочуть піти геть від Константинополя (натяк зрозуміли?).
Моліться за мир, українське військо, владу, Церкву і… приєднуйтесь!
Томосу бути!! Амінь!”
