У суботу, 16 жовтня, в онлайн-режимі відбулася друга сесія четвертої Всесвітньої зустрічі народних рухів, до якої за посередництвом відеопослання приєднався Папа Франциск, один з ініціаторів цього міжнародного форуму, повідомляє CREDO.
Ці рухи, названі «народними», зродилися в Латинській Америці. Вони об’єднують жертв суспільної маргіналізації, людей, змушених жити і працювати на периферії суспільства, а також захищати власні інтереси, консолідуючись саме у такі асоціації, не маючи права на організацію традиційних профспілок. Вони представляють різні «галузі» неформальної економіки, як от збирачів вторинної сировини, вуличних торговців, осіб, які скуповують і перепродують вживані речі, ремісників, поденних найманих робітників, тощо.
Ще як архієпископ Буенос-Айреса, Папа Франциск підтримував близькі стосунки з такими рухами в Аргентині. Після обрання на Петровий престол він не перестав цікавитися цією тематикою, більше того, став промоутером всесвітніх зустрічей, беручи в них участь, адже перша і третя, в 2014 та 2016 роках, відбувалися у Ватикані, а друга (2015 року) в Болівії збіглася з його апостольським візитом до цієї країни. З огляду на пандемію, четверта зустріч відбувається в онлайн-форматі, перша сесія пройшла в липні.
Вийти з парадигми пасивного прийняття
Промовляючи до учасників четвертої зустрічі, Папа називає їх «соціальними поетами», дякуючи за те, що вони роблять, і за те, що викривають несправедливість. Згадуючи про продовольчу кризу, яка цього року вразила на 20 мільйонів більше людей, і жертви якої можуть перевищити кількість жертв від Covid-19, Святіший Отець закликав перемінювати «структури гріха», як їх називає соціальна доктрина Церкви. За його словами, незважаючи на те, що говориться, зокрема і в католицькому середовищі, особистих змін, хоч вони завжди необхідні, недостатньо, потрібно також належно пристосовувати наші суспільно-економічні моделі, які в багатьох випадках втратили людське обличчя. Постійно покликаючись на принципи, описані в Компендіумі соціальної доктрини Церкви, папа Франциск закликає виходити із пасивного прийняття, що спонукає повторювати: «альтернативи не існує», «це єдина можлива система»…
Іменем Бога
Особливістю цього послання є кількість та специфіка окремих закликів «в ім’я Бога», які папа Франциск звертає до різних впливових сфер, закликаючи до переосмислення наявної системи:
«До всіх хочу звернутися з проханням у Боже ім’я. До великих лабораторій, щоб вони лібералізували патенти. Щоб зробили жест людяності і дали змогу кожній країні, кожному народові, кожній людині мати доступ до вакцини. Існують такі країни, де лише три-чотири відсотки населення щеплені.
Іменем Бога звертаюся до фінансових груп і міжнародних кредитних організацій із проханням дати змогу бідним країнам забезпечити першочергові потреби своїх людей та скасувати борги, часто набрані всупереч інтересам цих народів.
В ім’я Бога попрошу великі гірничо-видобувні, нафтові, лісопромислові, агропромислові компанії, а також ті, які займаються нерухомістю, перестати нищити ліси, водні угіддя та гори, перестати забруднювати річки та моря, перестати отруювати народи та харчі.
Великі продовольчі компанії іменем Бога прошу перестати нав’язувати монопольні структури виробництва та дистрибуції, які роздувають ціни та, врешті-решт, відбирають хліб у голодних.
Виробників і контрабандистів зброї в Боже ім’я прошу повністю припинити свою діяльність, яка розпалює насильство та війну, часто в рамках геополітичних ігрищ, ціною яких є мільйони життів і переміщення.
Божим іменем звертаюся з проханням до технологічних гігантів перестати експлуатувати людську слабкість, уразливість людей із метою прибутків, не рахуючись зі зростанням мови ненависті, ґрумінґу, фейкових новин, теорій змови, політичної маніпуляції.
Гігантів телекомунікації в Боже ім’я прошу лібералізувати доступ до освітнього вмісту та взаємообмін з учителями за посередництвом інтернету, щоби бідні діти могли здобувати освіту в контексті карантину.
В ім’я Бога прошу засоби комунікації покласти край логіці постправди, дезінформації, дифамації, обмовам і хворобливому захопленню скандалами та каламутними історіями. І щоб вони старалися робити внесок у загальнолюдське братерство, у співпереживання із найбільш пораненими.
Могутні країни іменем Бога прошу припинити агресію, односторонні блокування та санкції проти будь-яких країн у будь-яких частинах землі. Ні неоколоніалізмові. Конфлікти повинні вирішуватися в багатосторонніх інстанціях, як ООН. Ми вже бачили, чим завершуються односторонні інтервенції, інвазії та окупації, навіть якщо вчинені з найблагородніших мотивів».
Ще два окремі прохання Папа звертає до урядів і політиків, щоб вони представляли свої народи та трудилися для спільного блага, і до релігійних провідників, щоб Боже ім’я ніколи не використовувалося для розпалювання війн чи провокування державних переворотів.
