В українських конфесіях по-різному ставляться до поширення документів, ухвалених вищим церковним керівництвом, серед інших членів Церков – єпископів, священників, мирян.
Зокрема, в РПЦ в Україні (раніше – УПЦ МП) намагаються приховати синодальні документи, а в УГКЦ навпаки – щойно створили для них сайт, повідомляє “Релігія в Україні”.
Починаючи від квітня 2019 року журнали засідань Синоду РПЦвУ перестали оприлюднюватися на медіаресурсах РПЦвУ. Замість них офіційні ЗМІ Російської Церкви в Україні обмежуються стислим переказом – публікацією новин або інформаційних “підсумків Священного Синоду”, з яких не можна дізнатися про послідовність та обставини слухань і міркувань учасників засідань, точні формулювання рішень Синоду, персоналії архієреїв, які робили рапорти, та осіб, які були затверджені Синодом очільниками низки церковних структур (монастирів і т. ін.).
Таким чином була порушена багаторічна традиція РПЦвУ, яка досі зберігається в РПЦ, зокрема журнали засідань Синоду РПЦ регулярно публікують на сайтах Московського Патріархату. На сайті Рatriarchia.ru створено навіть спеціальний розділ “Журнали Священного Синоду”.
Окрім синодальних документів, в РПЦвУ також нерідко приховують від свого духовенства і мирян інформацію з інших помісних Церков, що викривляє позицію останніх про події, пов’язані з Україною.
Така інформаційна політика РПЦвУ дезорієнтує духовенство і пересічних членів Церкви, робить Синод закритим від них органом, що посилює чутки і внутрішню недовіру.
Натомість у вересні 2019 року в Українській Греко-Католицькій Церкві розпочав своє віртуальне життя сайт офіційних документів docs.ugcc.ua. На цьому сайті зібрані документи різних видів: звернення, послання, листи, грамоти, декрети, постанови, статути тощо. Їх видавали різні видавці та автори: Синоди різних рівнів, глави Церкви, структурні підрозділи Патріаршої курії УГКЦ тощо. Створення цього сайту є першим етапом на шляху запуску нової версії офіційного сайту УГКЦ.
Усі документи можна легко знаходити як через вбудований внутрішній пошук на сайті, так і через спеціальну форму за категоріями документів, їхніми основними темами, роками оприлюднення, видавцями та авторами. Кожний документ за бажанняі можна легко вбудувати на свою веб-сторінку через генерування коду для вставки, а також поширити у соціальних мережах.
