Священий Синод Елладської Церкви на своєму засіданні 26-28 серпня 2019 року відповідно до рекомендацій Синодальних комітетів з догматичних та канонічних питань, а також православних та міжхристиянських відносин з українського питання визнав канонічним право Вселенського Патріарха на дарування автокефалії та визнав привілей предстоятеля Елладської Церкви надалі займатися питанням визнання Церкви України.
Це рішення неприємно вразило противників визнання ПЦУ Елладською Церквою та змусило їх на підставі інформації з якихось власних джерел в різних церковних медіа (в першу чергу Romfea) розтлумачити вірянам, що насправді синодальні комісії надали негативний висновок, багато єпископів ЕПЦ категорично проти визнання, але начебто йде сильний тиск на членів Собору Ієрархії з боку очільника ЕПЦ архієпископа Ієроніма та Вселенського Патріарха Варфоломея, передає Cerkvarium.
Але завдяки кореспонденту грецького видання “Етнос” Марині Зіозіу, яка спеціалізується на церковній тематиці, стало відомо про чотири ключові висновки цих синодальних комісій:
1) Україна ніколи не була канонічною територією будь-якої помісної Церкви, окрім Вселенського Патріархату. Цей висновок зроблено на основі рекомендацій відомого грецького богослова та каноніста Власія Фідаса, який був співавтором Томоса ПЦУ.
2) Вселенський Патріарх завжди мав і має досі право приймати або відхиляти надані йому апеляції єпископів інших помісних церков (тобто, Вселенський Патріарх фактично виконує роль голови Верховного суду для всіх помісних церков).
3) Вселенський Патріарх дійсно має канонічне право надавати автокефалію, а також має обов’язок робити все для запобігання загроз та розділення церковного тіла. Причому, як цитує Марина Зіозіу Власія Фідаса, Вселенський Патріарх має материнську відповідальність та канонічне право виступати з відповідними ініціативами як за згодою інших православних церков, так і без такої згоди (тобто, зібрання Всеправославних зборів з українського питання не є необхідною умовою визнання нової автокефалії).
4) При наданні автокефалії той, хто її надає, перевіряє наявність апостольської спадковості та наявність канонічного священства. За словами Фідаса, Вселенський Патріарх має право повертати до церковного спілкування священників, які перебували в розколі, не лише з власної юрисдикції, але й з інших юрисдикцій. Таким чином, повернення до всеправославної спільноти кількох мільйонів українських вірян не тільки виправдовує дії Вселенського Патріарха, але й припиняє будь-яку їх дискримінацію та дискредитацію.
Собор Ієрархії ЕПЦ має зібратись в жовтні, і, з великою долею ймовірності, скаже своє остаточне “ναι” офіційному визнанню Православної церкви України.
