Вікові традиції одержавлення РПЦ серйозно вдарили по самій Церкві, зокрема, фактично знищили місіонерство, що своєю чергою призвело до великої кількості атеїстів у нібито православній імперії.

Таку думку в інтерв’ю Релігійній правді висловив колишній очільник комітету у справах релігій і національностей, релігієзнавець Олександр Саган.

Він зауважив, що свого часу Казанська академія виховувала місіонерів, але вони були спрямовані на один напрямок — антиісламський. А от роботи з утримання православних у православ’ї не велося.

«І для Церкви стало шоком, що на початку ХХ століття, коли були зняті державні обмеження, майже два мільйони людей одразу вийшло із православ’я», – сказав Саган.

Олександр Саган

Він зазначив, що серед тих, хто палив ікони, були навіть випускники духовних шкіл.

«Московський Патріархат примудрився у духовних школах виховати атеїстів. Це треба вміти», – сказав експерт.

Саган, який раніше досліджував історію Болгарської Церкви, розповів, що болгарські архієреї, які направляли студентів у московські навчальні духовні заклади, потім бідкалися, що вони, мовляв, відбирали туди найкращих, глибоко віруючих юнаків. А звідти поверталися цинічні атеїсти.

«Московські духовні школи «випалювали» людину, зневірювали її», – сказав релігієзнавець.

Саган наголосив, що зараз перед ПЦУ стоїть завдання відійти від так званої «московської школи» і так перебудувати освітній процес, щоб священник, який виходить із навчального закладу, не перетворився у требовиконавця, а мав навички спілкування з суспільством, заохочення молоді й розуміння суспільних потреб.

За його словами, йдеться про організацію навчального процесу, перелік освітніх дисциплін та їхній зміст — все те, що було напрацьовано у московській школі.

«Я колись давно мав дискусію із Патріархом Філаретом і говорив йому про те, що слід брати грецькі підручники (богослов’я, патристику — будь-які) і дивитися, що і як там викладається. Цей посил не був почутий. А тому ми маємо ненормальну ситуацію, коли наші студенти цитують митрополита РПЦ Іларіона Алфєєва чи інших московських авторів у їхньому трактуванні богословських проблем, і дуже мало знають сучасних грецьких, румунських, болгарських та інших богословів», – зауважив експерт.

Читайте також:

Comments are closed.