26 лютого, 88 років тому, народився один із найбільших моральних авторитетів України, глава Української Греко-Католицької Церкви з 2005 по 2011 роки Блаженніший Любомир Гузар.
ІА Дивись.info розповідає про його життєвий шлях, що обірвався чотири роки тому через тяжку недугу.
Любомир Гузар народився 26 лютого 1933 в родині Ярослава Гузара та Ростислави Демчук у Львові. Прадідом Любомира був отець Дмитро Гузар — священник УГКЦ, парох у містечку Завалів, батько Лева Гузара і тесть письменника, нотаріуса Володимира Левицького (більше відомого за пседонімом Василь Лукич).
Коли хлопчику було 10 років, сім’я емігрувала до Австрії. Любомир продовжив навчання в українській гімназії у місті Зальцбург. Згодом, через п’ять років, родина переїжджає до США. Там хлопець закінчує середню освіту в малій духовній семінарії (St. Basil College Seminary) в Стемфорді штат Коннектикут.
30 березня 1958 року владика Амвросій Сенишин висвятив 25-річного Любомира Гузара на священника для праці в Стемфордській єпархії. У 1978 патріарх Йосип призначає єпископа Гузара архімандритом цього монастиря, а також відповідальним за монастирі Студійського уставу за межами України. У 1984-1991 Гузар — протосинкел Львівської архієпархії в Римі. На Батьківщину Любомир Гузар повернувся після проголошення Незалежності України, провівши в еміграції 46 років. Він став першим предстоятелем греко-католиків, обраним спеціальним синодом єпископів після виходу церкви з підпілля. Єпископ Гузар після повернення з довготривалої еміграції зі США мешкав у передмісті Львова – селі Зимна Вода.
У 2002 році він прийняв українське громадянство. У серпні 2005 року Гузар офіційно змінив свій титул на «Верховний архієпископ Києво-Галицький», переніс свій осідок до Києва, який на той час був центром греко-католицької церкви. Останні роки життя він проживав у селі Княжичі, що на Київщині. Туди ледь не щодня приїжджали люди за порадою чи просто, аби поспілкуватись із ним.
Він став першим в історії УГКЦ патріархом, хто зрікся престолу у 2011 році. Помер єпископ після тривалої хвороби на 85-му році життя 31 травня 2017 року. Відомо, що Гузар хворів на цукровий діабет.
За рік до смерті Любомир Гузар презентував у Києві книгу «Де скарб Твій…». До слова, це його четверта книга і, незаважючи на те, що Блаженніший втратив зір і не міг писати власноруч, він надиктовував тексти, що також виходили як колонки в українських виданнях. У книзі владика відповідає на запитання підприємців на завжди актуальні теми моралі та цінностей в особистому житті, у бізнесі, загалом у державі та суспільстві.
«Багатим треба вміти бути… Люди, які хизуються своїм багатством, – це люди дуже сумнівної вартості. Кожен мусить виробити свій ідеал, яким він хоче бути: чи хоче блистіти своїми діамантами, чи хоче блистіти своїми чеснотами… Робіть те, що робите, добре і чесно, Україна потребує багатих і чесних людей», – звертається до підприємців Блаженніший Любомир.
З його слів, дуже важливо, щоб імідж чесного і доброго підприємця був популярним серед молоді, щоби молоді люди мали переконання, що бути бізнесменом – це не лише чесний, а й почесний шлях життя, і щоб вони хотіли бути бізнесменами не тільки заради грошей, а й щоб отримувати задоволення від роботи.
«Ви дуже сильні, якщо бажаєте добра, якщо стараєтеся, якщо гуртуєтеся, якщо намагаєтеся спільно творити добро, жити чесно, жити творчо», – казав Любомир Гузар.
