Середня вартість великоднього кошика за рік зросла на 39% в номінальному вираженні. Подорожчання відбулося переважно через зростання цін на яйця і курятину. Про це розповів дослідник Київської Школи Економіки Павло Мартишев, повідомляє Главком.
Для розрахунків візьмемо традиційний великодній кошик, який включає в себе:
Дві великих паски – 2 кг.
20 курячих яєць (писанки і крашанки) – 1 кг.
Домашня ковбаса з курятини – 1 кг.
Масло вершкове – 0,2 кг.
Сир кисломолочний – 0,8 кг.
Загальна маса кошику – 5 кг.
Для приготування однієї паски за традиційним рецептом треба використати наступні інгредієнти: молоко (0,5 л), борошно (1 кг), масло (0,2 кг), яйця (6 шт або 0,3 кг), цукор (0,3 кг), родзинки (0,25 кг), дріжджі (0,05 кг).
Використовуючи статистику сайту Мінфіну щодо вартості продуктів в основних роздрібних мережах, ми розрахували ціни на основні компоненти корзини у квітні 2020 року та порівняли їх із теперішніми цінами.
У відносному значенні найбільше зростання показали курячі яйця (+117 %), ковбаса домашня (+66 %) та паска (+23 %). Така динаміка пояснюється зростанням цін на зерно, яке є основним компонентом собівартості виробництва м’яса птиці та яєць (близько 70%).
Справді, протягом останніх місяців птахівники підвищували ціни на власну продукцію, намагаючись зберегти рентабельність виробництва. Зазначимо, що зростання собівартості паски стимулювалося не лише подорожчанням яєць, а й підвищенням цін на цукор.
Водночас масло й сир показали слабке зростання в ціні. Це пов’язано зі значною конкуренцією з боку імпортних молокопродуктів, які надходять переважно з країн ЄС.
На основі вищезазначеної структури кошику, визначимо як змінилася її вартість за останній рік. Стрімке зростання цін на яйця не є головним чинником подорожчання кошику з огляду на низьку частку в структурі витрат. Найбільш вагомими компонентами є домашня ковбаса та паска.
Загалом вартість сформованого кошику зростає на 39% із 629 до 877 грн. Водночас, згідно з даними сайту Мінфіну, середня заробітна плата за період із квітня 2020 року зросла приблизно на 20%. Отже, середньостатистичний українець може дозволити собі купити менше пасхальних продуктів ніж рік тому.
