Свято Благовіщення дає усім нам надію, віру в добрі звістки й перемогу, спонукає довіритись волі Божій. Про це написав на своїй сторінці в Facebook предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній.
За словами предстоятеля, Благовіщення в сучасному контексті може підказати нам багато добрих порад, які допоможуть впоратись з тимчасовими труднощами, поглянути на них з іншої точки зору, заспокоїтися і впустити світло істини у свою душу, Благу Вість.
«Подія Благовіщення, про яку оповідає нам євангелист Лука, трапилася не «десь там», не на Небі, а на землі, серед звичайних людей та їхнього повсякденного життя. Цим вкотре засвідчено, що Бог завжди поруч з нами і завжди звертається до нас – аби ми лише Його почули. Архангел Гавриїл являється Діві Марії вдома, коли Вона читає Священне Писання. «Ангел, увійшовши до Неї, сказав: радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти в жонах. Вона ж, побачивши його, стривожилася від слів його і міркувала, що б то значило це привітання» (Лк. 1: 28 – 29). Вона, як і кожна людина, спочатку злякалася, стурбувалася, але не побоялася ставити запитання, обмірковуючи слова архангела. Але головне – Вона довірилася волі Божій, виявивши смирення й покору: «Нехай буде Мені за словом твоїм» (Лк. 1: 38).
Цим Євангеліє нам показує, як високо Бог цінує свободу людини, не чинячи над нею примусу. А також те, як багато залежить від рішення й волі конкретної людини. Діва Марія смиренно покорилася Богові, бо не могла відмовити у справі спасіння людства, адже правильно розуміла свободу вибору – як благо для інших, а не для Себе Самої. Замисліться: чи не надважливо це й у нинішній нашій ситуації, під час пандемії? Чи не від відповідальних дій і рішень кожного з нас залежить життя та майбутнє людей, що довкола?..
Подія Благовіщення показує нам, що кожна оселя може бути місцем звершення волі Господа, місцем отримання добрих звісток і новин. Потерпаючи від зовнішніх обмежень, перебуваючи у вимушеній ізоляції, часом люди закривають своє серце, бачачи лише перепони і приводи ненавидіти цей світ та своїх ближніх – членів родини, сусідів, колег, владу… Але чи такого в духовному житті чекає від нас Господь? Чи допоможе Він, зігріє серце, коли воно замкнене? Бог ніколи не силує людину.
Не варто залежати і покладатися виключно на зміни зовнішнього світу – варто змінювати себе. Непомітним для інших людей було явлення Божого провісника Діві Марії, ніхто не чув їхньої розмови, не змінилося й видиме життя у тогочасному Назареті. Але саме тоді – з тихої, смиренної згоди й довіри Господу однієї молодої Діви змінилося все життя людства, яке нарешті отримало можливість спасіння.
Церква, звеличуючи Пресвяту Богородицю, називає Її чеснішою від херувимів і незрівнянно славнішою від серафимів, бо Вона стала вмістилищем Бога живого і через Неї стало можливим спасіння роду людського. Тож нині, коли тривогою й острахом огорнені серця багатьох, піднесімо наші молитви до Пресвятої Богородиці, благаючи Її про заступництво та допомогу. А також хвалімо її словами Божого провісника: «Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою!» (Лк. 1: 28)», – зазначає митрополит Епіфаній.
