Російська Православна Церква в Україні є інструментарієм російської агресії і причетна до злочинів окупантів на Сході. До того ж, у ній процвітають розпуста, наркотики, жага до розкошів. Про це розповідає у своєму блозі на “Українській правді” публіцист, член політради партії “Демократична Сокира” Віктор Трегубов.
Російський полковник Ігор Гіркін (псевдо «Стрєлков»), який на той час був одним із ватажків угруповання «ДНР», отримує благословення священника РПЦвУ в уже непідконтрольному владі Донецьку, 2014 рік
Він зазначає, що його та політичну силу згадали з претензіями в РПЦвУ та її медіа, а також один з її відомих спікерів отець Микола Данилевич. Тож Трегубов вирішив відповісти своїм критикам.
Зокрема, він розповідає про розпусту семінаристів та кліриків з Одеської єпархії, які кілька років тому святкували день народження із секс-робітницями та тортом з прапором “ДНР”. Також згадує історію секретаря владики Даміана, намісника Свято-Введенського монастиря отця Іоанна Корнуту, якого три роки тому удар схопив у сауні з дівчатами, та отця Олександра Каневського, який “вдень публічно обурювався введенню сексуального просвітництва в школах та видавав газету “Родительский комитет”, а ввечері ласкав секс-робітниць”. “Не подумайте, ми не в претензії ані за перше, ані за друге – але ж не водночас! Ми в претензії за те, що він проміж цими справами займався пропагандою на користь держави-агресора, але це окрема тема”, – зазначає автор.
Він також пояснює духовенству РПЦвУ, що таке патріотизм. “У першу чергу – захист країни від зовнішньої агресії, який значна низка активістів та прихільників нашої партії любить, вміє та практикує як на фронті, так і в тилу. Як очевидної агресії – втіленої у російських військах – так і гібридної, втіленої у “інструментах м’якої сили” та пропаганди. Втім, нас анітрохи не дивує те, отче, що ви не розбираєтесь, що саме є патріотизмом, а що ним не є. Адже якби мали хоча б базове уявлення – ви б і на секунду не затрималися в українському екзархаті Російської Православної Церкви, який ви іронічно називаєте “Українською православною” і який і є частиною інструментарію російської агресії”, – зазначає Віктор Трегубов.
Він запитує, як патріоту та й просто християнину бути у церкві, де служить отець Олег Хижняков? “Пригадуєте такого? Благословляв гіркінських окупантів, коли вони захопили Слав’янськ, поставили на його чолі Сяву Пономарьова, героїнщика з вокзалу, та ламали українцям лікті та хребти по подвалах? Не знайшлося в церкви дисциплінарних зауважень до чесного отця? То є певні зауваження до церкви. Як патріоту, та й просто християнину, бути у церкві, де єпископат не може приховати відвертої ненависті до України? Де сам предстоятель демонстративно не встає під час молитви за загиблих героїв, та стверджує, що Голодомор – то від Бога за гріх повстання проти нього. Наче ті, хто руйнував церкви, та ті, хто оточував села військами, не були тими самими людьми, наче це не вони, а нещасні селяни, вбивали священників. У церкві, яка безпосередньо пов’язана з мережею проросійських силових організацій в Україні? Кому з читачів цікаво – гугліть “Казаки-разбойники. Итоги. Татьяна Деркач”.
Де єпископами навіжений Лонгін Жар, що забороняв людям боронити свою страну від агресора, мерзотний Павел Лебідь, що хвалиться вмінням проклинати людей на смерть, а під час Майдану рівняв Януковича з Христом, та біснуватий Лука “Копростом” Коваленко? Останній, до речі, може добре вас просвітити і в питаннях впливу різних химічних речовин на організм людини. Адже його помічник досі строк за транспортування амфетаміну мотає”, – йдеться в дописі.
Він також нагадав РПЦвУ, як вона порушує закони України. Зокрема, “як ворота Лаври чудодійно обвалилися якраз так, щоб джип владики Павла пролізав”, а також про “посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних віровчень” – йдеться про заклики не вірити в епідемію.
