Ректорату УКУ оприлюднив звернення щодо трагічної події – самоспалення на Майдані воїна АТО Миколи Микитенка.
Подаємо повний текст документу:
“Якраз на Покрову преса принесла сумну вістку, що боєць-фронтовик ООС Микола Микитенко, який підпалив себе на Майдані Незалежності в ніч на 11 жовтня, помер. Як повідомила його донька Юлія, керувався він суто політичними мотивами: «незгодою з діями чинної влади, а саме розведенням військ на лінії розмежування і повзучою окупацією Росії».
У новітній час самоспалення було актом протесту проти потоптання «Празької весни» – це був особливий європейський феномен, який засвідчив про відчуття цілковитої безнадії. Світло в кінці тунелю згасло, і серця відчайдухів запалали смолоскипами, щоб збудити уяву людей і їхнє сумління. Ось лише неповний перелік:
Ришард Сівєц (Польща) – вересень 1968
Василь Макух (Україна) – листопад 1968
Ян Палах (Чехословаччина), Шандор Бауер (Угорщина) – січень 1969
Ян Заїц (Чехословаччина) – лютий 1969
Євжен Плочек (Чехословаччина) – квітень 1969
Ромас Каланта (Литва) – травень 1972
Олекса Гірник (Україна) – січень 1978
Валенти Бадиляк (Польща) – березень 1980
На цьому трагічна традиція не обірвалася. 10 вересня 2019 в Удмуртії на знак протесту проти подальших утисків в Росії щодо удмуртської мови та культури здійснив акт самоспалення Альберт Разін, удмуртський науковець і громадський діяч.
2 жовтня 2020 року в Нижньому Новгороді головна редакторка сайту Koza.Press Ірина Славіна підпалила себе біля будівлі МВС. Журналістка написала на Facebook: «У моїй смерті прошу винуватити Російську Федерацію».
Усі вони стали «факелами свободи». І ось тепер цей страшний перелік треба доповнити новим «смолоскипом остороги»: Микола Микитенко (Україна) – 11 жовтня 2020 року…
Ми не схвалюємо самогубство, але й не є суддями, щоб зважувати, чи було їхнє самоспалення виправданим в очах Бога. Молимось, щоб милостивий Господь у час Останнього суду прийняв їхню жертву. А сьогодні ми говоримо про їхню мотивацію, бо ж кожен із перелічених хотів докричатися до своїх краян, переконати їх, що свобода і безпека народу є цінностями, за які варто жертвувати навіть своє життя.
Чи почує українське суспільство відчайдушний крик Миколи Микитенка? Чи запитає Президент України своїх співвітчизників в обіцяному опитуванні на виборах 25 жовтня, чи освітив нам цей трагічний смолоскип усю небезпеку від загравання з агресором? Складні питання…
Хай простяться р. Б. Миколі його земні гріхи – і хай не візьме український народ на себе гріх безпам’ятства й легковажності!”.
Джерело: РІСУ
