Головний адміністративний суд Туреччини в п’ятницю, 10 липня, скасував рішення 1934 року про перетворення собору Святої Софії у Стамбулі в музей. Тепер ця будівля, яка тривалий час була найбільшим християнським храмом світу, стане мечеттю, пише hromadske. Про це говорив раніше і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, який підписав відповідний указ. Тепер, за його словами, Свята Софія стане безкоштовною для туристів. Константинопольський Патріархат — головний у православ’ї — такі наміри неодноразово критикував. А в Греції рішення Анкари назвали «відкритою провокацією для цивілізованого світу».
Святу Софію побудували в 532-537 роках ще за часів Юстиніана І — правителя Візантійської імперії, осердя православ’я в Середньовіччі. Її вважають однією з найвеличніших архітектурних пам’яток цієї держави та православ’я загалом. Крім того, побудували Святу Софію за доволі короткий на ту добу час — шість років, на місці храму Костянтина і Феодосія, який до того згорів у пожежі.
Архітектурне рішення собору є унікальним для свого часу: в ньому поєднана видовжена базиліка й 32-метровий просторий купол, що підтримується двома напівкуполами. За рахунок великої кількості вікон у сонячний день у відвідувачів складається враження, що будівля наче висить у повітрі. При цьому за планом фундамент собору — квадратний. А мозаїка собору нині вважається одним із небагатьох джерел вивчення тогочасного образотворчого мистецтва.
У 1985 році Святу Софію разом із історичним районом Стамбула віднесли до Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Це означає, що собор має спеціальний статус, і держава, де він розташований (тобто Туреччина), зобов’язується зберігати його вигляд і захищати від актів вандалізму.
Саме у Святії Софії, за переказами, в 1054 році посланець Папи Римського кардинал Гумберт вручив Константинопольському патріарху Михайлу Келуралію грамоту про відлучення від церкви. Це стало початком так званої схизми — розколу християнства на східну (православ’я) і західну (католицизм) гілки.
Дотична Свята Софія й до української історії. Вважається, що саме в ній охрестився Володимир Великий разом із оточенням. А пізніше — приніс християнство на Київську Русь.
Понад 900 років Свята Софія вважалася одним із головних християнських, а згодом — і православних храмів світу, хіба за винятком недовгого періоду в XIII столітті. Тоді під час Четвертого хрестового походу Константинополь ненадовго захопили, а собор — перетворили на католицький.
У 1453 році Османська імперія захопила Константинополь. У світовій історії ця подія вважається завершенням Середньовіччя й початком Нової доби. А в історії Святої Софії — завершенням її офіційної 916-річної християнської історії та перетворенням, за наказом тодішнього османського імператора Мехмеда ІІ, на мечеть Ая-Софія.
Османські архітектори добудовували Святу Софію на мусульманський лад: її мармурову підлогу встелили килимами, з’явилися два мінарети, міхраб і мінбар.
Із 1908 по 1923 рік Османська імперія розпалася й із релігійної держави перетворилася у світську. Архітектором цих перетворень називають першого президента новоствореної Турецької республіки Кемаля Ататюрка. Саме він у 1934 році декретом ліквідував статус Святої Софії як мечеті й перетворив її на музей.
Своїм рішенням Ататюрк заборонив використовувати Святу Софію для проведення будь-яких релігійних обрядів. Утім у 2006 році одну з кімнат собору дозволили використовувати християнам і мусульманам для молитви. Після цього почали лунати заклики до відновлення релігійного призначення будівлі — як для православних християн, так і для мусульман.
Так, у липні 2016 року у Святій Софії вперше за 85 років провели читання мусульманських молитов. Релігійну службу транслювали в прямому етері по турецькому телебаченню — в програмі, одним із гостей якої був Мехмет Ґормез — тодішній очільник Директорату у справах релігій Туреччини. Однак того ж року суд, розглянувши позов однієї з неурядових релігійних організацій Туреччини, постановив, що Свята Софія має залишитися музеєм.
Константинопольський патріарх Варфоломій неодноразово казав, що Свята Софія — якщо й перетворювати її з музею на релігійну споруду — має стати церквою, а не мечеттю.
«Свята Софія в Константинополі, я вважаю, не буде перетворена в мечеть, здоровий глузд і справжній інтерес Туреччини буде панувати, тобто збереже святу Софію як музей. Я говорив про це публічно, у своїх заявах, у своїх інтерв’ю… Сьогодні Софія — музей, відкритий для всіх відвідувачів. І сотні, якщо не тисячі, відвідують його щодня. А Туреччина має великий дохід від продажу квитків», — казав Варфоломій.
В останні роки про перетворення Святої Софії на мечеть говорив чинний президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. У 2018 році він прочитав першу суру Корану в соборі, присвятивши її «душам усіх, хто полишив нам цю роботу (собор — ред.) як спадок, особливо — завойовнику Стамбула». А напередодні місцевих виборів у Туреччині у березні 2019-го Ердоган сказав: статус Святої Софії зміниться, і вона стане мечеттю. Завадити тодішнім планам турецького президента, який тоді значно збільшив повноваження, зміг хіба програш на виборах у Стамбулі.
Зрештою, в травні 2020 року Туреччина провела у Святій Софії мусульманську релігійну службу. Так країна відсвяткувала 567-му річницю завоювання Константинополя. Цей крок викликав критику вже й світської влади інших країн, передусім Греції. Аргументи Анкари — прості: вона нічого не порушує, а перебування Святої Софії в переліку спадщини ЮНЕСКО лише зобов’язує її зберігати цілісність споруди.
«Свята Софія — це світова культурна спадщина… На цьому наголошують багато країн, зокрема й Державний департамент США, які просять Туреччину не вдаватися до кроків, які б призвели до величезної емоційної схизми між християнами світу й Туреччиною», — заявив речник уряду Греції Стеліос Петсас.
Утім 2 липня Державна рада Туреччини — вищий адміністративний суд країни — оголосила, що рішення про перетворення Святої Софії на мечеть оголосять протягом двох із гаком тижнів. Це сталося навіть швидше — 10 липня. Якщо бути точним, суд постановив, що рішення Ататюрка про перетворення Святої Софії на музей від 1934 року було незаконним.
Ердоган уже підписав відповідний указ. Тепер уже колишній музей стане мечеттю Ая-Софія й перейде під відання Директорату з питань релігій. Турецький президент пообіцяв, що туристів продовжать туди пускати — та ще й безкоштовно. Тому для іноземних відвідувачів країни навряд чи щось суттєво зміниться. А от на відносини Туреччини з Грецією і США (де плани Ердогана так само критикували) — і без того не в найкращому стані — перетворення Святої Софії на мечеть, може вплинути різко негативно.
В 2019 році суд у Туреччині вже виносив аналогічне рішення щодо іншого музею — Церкви Хора, постановивши перетворити її на мечеть. Її історія в загальних рисах подібна до Святої Софії: на початку XVI століття православний храм перетворили на мечеть, а в 1945 році — на музей. Та й аргументи турецької Державної ради подібні: те рішення було незаконним, бо «не може мечеть використовуватися для чогось, що не відповідає її первинному задуму».
