Бажання бути в єдності зі Вселенським Константинопольським престолом українці висловили ще в Конституції Пилипа Орлика 1710 року і протягом усіх цих століть не переставали просити церковної незалежності.
І всі їхні дії, які для когось, можливо, виглядали як схизма чи спроби відокремлення, були продиктовані бажанням не залишатися під впливом Москви.
Про це розповів архімандрит Григорій, генеральний секретар Синоду Вселенського Патріархату під час розмови із українськими журналістами з Вселенським Патріархом Варфоломієм, повідомляє LB.ua.
Фото: Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні
“Одна з претензій, що лунали в бік Вселенського Патріарха, що він дав автокефалію невисвяченим священникам. Але це неправда, оскільки ще до заяви 11 жовтня 2018 року (рішення Синоду Вселенського Патріархату про відновлення Київської митрополії у складі цієї церкви. – LB) з боку Вселенського Патріарха були зроблені канонічні та історичні дії.
Так, митрополити Макарій і Філарет (на той час очільники відповідно Української Автокефальної Православної Церкви і Київського Патріархату. – LB) звернулися до Вселенського престолу щодо перегляду їхньої справи, за якою вони отримали анафему. У церковному праві є можливість апеляції: після ухвалення рішення на рівні Помісної Церкви ті, хто з ним не згоден, можуть звернутися до Вселенського престолу, щоб справа була переглянута.
Вселенський Патріарх надіслав листи Макарію та Філарету, пояснивши, що причини, з яких вони були “засуджені” (російською церквою. – LB), не стосувалися віри чи догматики, а були дисциплінарними. Саме тому митрополити отримали “прощення”. Правом апеляції можуть користуватися всі православні, незважаючи на те, до якої юрисдикції вони належать.
До того ж існувала дискусія щодо того, що лист про передачу Київської митрополії Московському патріархату в XVII столітті був підписаний патріархом Діонісієм IV під великим тиском. Дійсно, його змусили це зробити. І він залишив для своїх нащадків позначку, щоб було зрозуміло, що з листом є проблеми – це необхідність Київському митрополиту поминати під час літургії Вселенського Патріарха.
Тобто він хотів сказати, що в тих умовах зробив, що міг”, – наголосив архімандрит.
