Нещодавно на зборах частини колишнього екзархату Церков російської традиції в Західній Європі (тій, що перейшли у підпорядкування РПЦ від Константинополя), були обрані два вікарних єпископи – архімандрит Симеон Коссек та ігумен Єлисей Жермен.
За наявними відомостями, жоден з них не має богословської освіти, передає Сerkvarium.
Обидва кандидати не проходять за освітнім цензом, визначеним як Статутом Російської Православної Церкви (Глава XVI, § 10: “Кандидат, який обирається, повинен… мати богословську освіту”), так і власним статутом колишнього екзархату (Statuts De l’union directrice diocésaine des associations orthodoxes russes en Europe occidentale, art. 33 (§ 3. Les conditions requises pour les candidats à l’épiscopat sont les même que celles figurant à l’art. 41. [Необхідні вимоги до кандидатів в єпископи ті ж, що вказані в статті 41]) et 41 (b) avoir des connaissances théologiques approfondies, sanctionnées normalement par un diplôme [мати поглиблені богословські знання, як правило, підтверджені дипломом]).
У французькій мові термін “поглиблені” (“approfondies”) використовувався, наприклад, у назві старого диплома післядипломної освіти, перейменованого пізніше в диплом магістра Diplôme d’études approfondies (Диплом поглибленого вивчення).
Читайте також: “Оруелл, привіт!” Як працює Міністерство правди або Архієпископія-2019
Біографія архімандрита Симеона Коссека не містить даних про його диплом. Про ігумена Єлисея Жермені взагалі не відомо практично нічого (тим більше про наявність у нього хоча б якої-небудь освіти).
“Оскільки, як відомо, одна з найголовніших функцій єпископа – вчителювання, то як може навчати той, хто сам не має освіти? Цікаво, чи піде Синод РПЦ МП на порушення власного статуту і статуту колишнього екзархату, визнаючи ці вибори?” – запитує автор публікації.
- Священний Синод Вселенського Патріархату 27 листопада 2018 року вирішив розпустити Архієпископію російських православних церков у Західній Європі (відому також як Російська архієпископія у Парижі). У такий спосіб було скасовано Патріарший Томос 1999 року.
- Керівник Архієпископії – архієпископ Іоанн (Реннето) відмовився виконати рішення Вселенського Патріархату про саморозпуск і не прийняв відпускну грамоту, видану йому Вселенським Патріархом Варфоломієм.
- Архієпископ Іоанн забажав приєднатись до РПЦ, а та своєю чергою охоче запропонувала російському екзархату увійти до її складу. За даними російських журналістів, тут не обійшлось без підкупу і зради.
- Після демаршу архієпископа Іоанна тимчасовим головою Архієпископії було призначено митрополита Гальського Еммануїла, який раніше від імені Вселенського Патріархату брав участь у створенні Православної Церкви України.
- 7 вересня у Парижі відбулись Загальні збори Російської архієпископії, на яких архієпископу Іоанну не вдалось зібрати достатню кількість голосів за перехід до РПЦ.
- Незважаючи на це РПЦ прийняла до себе частину парафій Архієпископії, які висловили бажання приєднатись до Москви. Іоанна Реннето прийняли до юрисдикції Московського Патріархату з титулом “Дубнинський”.
