У Московському Патріархаті брутально поводяться з журналістами, бо уявляють себе господарями лаври. Хоча це насправді не так.
Про це написав у своєму матеріалі на Радіо Свобода релігієзнавець Дмитро Горєвой, коментуючи напад на журналістів духовенства РПЦвУ під час пожежі в Києво-Печерській лаврі.
“У їхній уяві вони є господарями лаври, яку весь час атакують якісь незрозумілі їм журналісти, націоналісти, “розкольники”, які щось від них хочуть, то відібрати, то якісь почергові служіння…
Лаврські живуть не реаліями сьогодення, а минулим. Уявленням, що лавра на 100% їхня та іншого бути не може. Митрополит Павло та його братія в дійсності поводяться в лаврі, як повноцінні господарі. Хочуть – нищать історичні пам’ятки чи реконструюють на власний смак, без консультацій та погоджень з Мінкультом, або ж взагалі забудовують круті схили у буферній зоні, створюючи аварійно-небезпечні ситуації”, – пише Горєвой.
Хоча, за його словами, насправді ж правових підстав для такої поведінки у представників УПЦ МП немає.
“Так звана нижня лавра, якою користується юридична особа «Свято-успенська Києво-Печерська лавра / чоловічий монастир / Української православної церкви» (код ЄДРПОУ – 14351528), є лише користувачем приміщень.
Власником же залишається держава Україна. Оскільки це визначна пам’ятка історії та культури, що є спадщиною усього українського народу, а не приватною власністю громадянина України Лебедя Петра Дмитровича, відомого як митрополит Павло. А тому і забороняти фото- чи відеозйомку там не мають права. Більше того такі дії кваліфікуються статтею 171 ККУ як перешкоджання професійній журналістській діяльності і тягнуть за собою кримінальну відповідальність”, – зазначає релігієзнавець.
На його думку, допоки у середовищі представників Московського Патріархату в Україні буде домінувати саме такий підхід, питання користування українськими лаврами буде відкритим.
“Адже жоден намісник від Московського Патріархату не пустить до лавр Православну Церкву України (ПЦУ), яка, до слова, має більше прав на ці монастирі, ніж УПЦ МП.
Річ у тім, що до 2018 року формально історичне право на лаври було в УПЦ МП, як структури, яка мала більше підстав претендувати на спадок давньої Київської митрополії. Але після того, як Вселенський патріарх Варфоломій 12 жовтня 2018 року скасував акт 1686 року і відновив Київську митрополію, за два місяці, внаслідок Об’єднавчого собору, вона трансформувалася в автокефальну ПЦУ.
А представники УПЦ МП у своїй більшості лишилися тими, хто відмовився від цього процесу, фактично вийшовши зі складу Київської митрополії, а тому і їхні права на її спадок, у тому числі і лаври, тепер під великим сумнівом”, – зазначає автор.
