26–27 серпня Глава УГКЦ Святослав на запрошення єпископату перебував з візитом у Польщі, під час якого було підписано “Інтенційного листа про бажання та потребу неустанного поглиблення діалогу та поєднання”.
З польського боку документ підписав голова Польської Єпископської Конференції митрополит Познанський Станіслав Гондецький, повідомляє “Релігія в Україні” з посиланням на сайт УГКЦ.
“Ми хочемо висловити щиру волю до продовження діалогу та бажання ще глибшого примирення між нашими Церквами. Ми хочемо дивитися на свою історію в євангельському дусі, тобто і в любові, і в прощенні, і в правді, без якої неможливий будь-який справжній діалог”, – йдеться у документі.
В інтенційному листі також йдеться про бажання сторін поглибити взаємні знання про традиції та історію один одного, особливо серед молодого покоління. Пропонується це робити через молитовні зустрічі, урочисті святкування євхаристії в римському та візантійсько-українському обрядах, паломництва до відпустових місць, важливих для обох Церков, а також через симпозіуми й інші наукові заходи.
Вони зауважують, що архиєпископ Любомир Гузар, колишній глава УГКЦ, та святий папа Іван Павло ІІ, колишній очільник Римсько-Католицької Церкви, відіграли важливу роль щодо покращення стосунків між польським та українським народами, оскільки завжди свідчили про силу прощення, примирення й діалогу як запоруку добрих взаємин і загоєння ран минулого між Польщею й Україною.
У виступі перед єпископатом Польщі верховний архієпископ Святослав зазначив: “У польсько-українських відносинах Українська Греко-Католицька Церква та Римо-Католицька Церква відігравали важливу роль, попри політичні перешкоди. Римо-Католицька Церква в Польщі була домінуючою громадою, до якої входило понад 90% громадян, тоді як УГКЦ діяла підпільно і була однією з кількох християнських конфесій, що діяли поза законом у радянській Україні та представляли переважно жителів західної частини держави, а її очільники перебували з середини 60-х років у Римі”.
За словами духовного лідера греко-католиків, надзвичайно важливим кроком на шляху польсько-українського примирення був візит Івана Павла ІІ до Польщі 1991 року та його виступ у Перемишлі, у якому він згадував події у святині на Ясній Горі 1988 року.
“Дії кардиналів Мирослава Івана Любачівського, Юзефа Ґлемпа та Любомира Гузара, натхненні харизматичним папою Іваном Павлом II, були новаторськими. Ми сьогодні можемо бачити, яку далекозорість і мудрість виявив Іван Павло ІІ під час започаткування польсько-українського діалогу. Зауважимо, що його зусилля не були марними, оскільки процес примирення та співпраці прижився. З цього шляху нам ще потрібно усунути різні камені та перешкоди, які минуле нам підкинуло. Однак те, що відбувається в наших сьогоднішніх стосунках, – це особливе Боже благословення. Крім того, це водночас реалізація пророчого бачення Івана Павла ІІ про польсько-українське примирення…”, – наголосив предстоятель УГКЦ.
“Сьогодні, як і раніше, питання польсько-українського примирення має своїх завзятих противників й опонентів по обидва боки кордону. Однак, як християни та діти однієї Католицької Церкви, ми вважаємо, що це наш обов’язок – послідовно та наполегливо йти цим шляхом. Для тих, хто вірить і проповідує Євангеліє, усі ідеології, народжені навіть під впливом благородних національних почуттів тієї чи тієї нації, виглядають недалекоглядними та прозаїчними, – наголосив Святослав. – Тому я закликаю, щоб наші єпископи разом проголосили святого Івана Павла ІІ покровителем польсько-українського примирення, аби в його особі наші народи мали захисника перед Богом у цій священній справі, яку також підтримує і благословляє Папа Франциск”.
