Скандально відомий намісник Києво-Печерської лаври, член Синоду РПЦ в Україні (УПЦ МП) митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павло (Лебідь) розповів про своє ставлення до церковних подій в Україні, зокрема до виходу Філарета не тільки з РПЦвУ, але і з ПЦУ.
Своїми думками клірик поділився в інтерв’ю виданню “Сьогодні” 11 липня, повідомляє “Релігія в Україні”.
“З Філаретом ми зустрічалися багато разів, ще при покійному Блаженнішому Володимирі, з нагоди якихось засідань на державні свята. Я його не визнаю як Патріарха, але визнаю його як Михайла Антоновича Денисенка. Це ввічливість по відношенню до іншої людини. І звертаюся я до нього як до людини. Він відлучений від Церкви, але він таки не втратив образ людини, образ Божий”, — сказав митрополит Павло.
“Звісно, все це зібрання (УПЦ КП, – ред.) тримається на ньому, на його імені і його фінансах… Мені його як людину дуже шкода. Свого часу він був не гіршим митрополитом Київським. І я не стану його судити як людину. Так, я сьогодні засуджую його вчинки по відношенню до церкви – то, що він зробив розкол. Але я хотів кілька разів зустрітися з ним. Я передав йому альбом, присвячений 30-річчю від дня відродження чернечого життя в Лаврі. Там є його фотографії, ми не викреслюємо його з історії нашої Церкви, яку він колись очолював, визнаємо його заслуги в ті дні, коли він дуже переживав за Церкву. Він дуже переживав і опікувався Києво-Печерською лаврою. Якби була така можливість, я б йому сказав: ви тепер бачите, що ви наробили”, – додав Лебідь.
На його думку, у владики Філарета “є можливість покаятися і звернутися до священного синоду” РПЦвУ.
“Думаю, йому б повернули його духовні регалії. Це моя особиста думка. Я хоч і постійний член Священного Синоду, але говорити за всіх не можу. Однак особисто вважаю, що йому повернули б його духовні регалії”, – додав митрополит Московського Патріархату.
На запитання, чи визнали б Філарета в РПЦвУ митрополитом, владика Павло відповів: “Не тільки митрополитом. І з титулом колишнього Блаженнішого. Адже він був главою Української Православної Церкви. Для нього це було б найбільше досягнення. Не збереження патріаршого куколю на голові, а повернення до Царства Небесного. Ми не знаємо, як і що буде, але у Бога більше ласки, ніж у Філарета, у мене та інших людей”.
Клірик в інтерв’ю також переконував, що очільник РПЦ Кирило нібито не втручається у внутрішні церковні справи.
“Ми ні від кого не залежимо. Сьогодні ми, як справжнісінька автокефальна церква, можемо відкривати парафії і за кордоном, що і робимо. Ось в Гамбурзі купили за 1 євро католицький храм без права перепродажу, і наші священники проводять там православні служби” (насправді, цей храм перебуває у юрисдикції європейських єпархій РПЦ, — ред.).
На запитання журналістки, “якщо у нас і так всі права є, чому не закріпити їх юридично” (тобто автокефалію від РПЦ), митрополит Павло сказав: “Нам потрібно чекати свого часу, як це було в багатьох інших зарубіжних церквах… Повинні змінитися кілька поколінь. І тільки в спокійніший час можна буде говорити про якийсь інший статус нашої Церкви”.
