У статті Голови Папської Ради сприяння єдності між християнами кардинала Курта Коха, опублікованій у Ватиканському часописі «L’Osservatore Romano», йдеться про важливість досягнення спільної дати святкування Пасхи у християнському Сході та Заході.
Про це пише Vatican News.
«Говорячи про Великдень у східному християнстві, закономірно постає питання про часову різницю між святкуванням Великодня на Сході та на Заході», – зазначає кардинал Курт Кох, Голова Папської Ради сприяння єдності між християнами, у своїй статті, опублікованій нещодавно у ватиканській газеті «L’Osservatore Romano».
Ця різниця, за словами кардинала, пов’язана з тим, що християнські Церкви на Заході, починаючи з XVI століття, обчислюють дату Великодня за григоріанським календарем, запровадженим Папою Григорієм XIII, і як наслідок, Великдень завжди відзначається в першу неділю після першого весняного повного місяця. На відміну від них, Церкви на Сході дотримуються юліанського календаря, який використовувався у всій Церкві до григоріанської реформи і який також використовувався під час Нікейського собору в 325 році. Цей Собор був скликаний імператором Костянтином для того, аби дати відповідь на тогочасну проблему поділів серед християн, зміцнивши єдність імперії на засадах християнської віри.
У той час дата Великодня також була суперечливою. Християни, особливо в Малій Азії, завжди святкували Великдень у день єврейської Пасхи: 14 числа місяця нісана, що є першим місяцем року у єврейському релігійному календарі, незалежно від дня тижня. Цих християн називали «квартодецімані» (лат. “quartadecimani” від лат. “quattuordecim” – чотирнадцять ). Натомість, християни в Сирії та Месопотамії, відомі під назвою «прото-паскісти», відзначали Великдень у наступну неділю після єврейської Паски.
Голова Папської Ради сприяння єдності між християнами зазначає, що під час Нікейського Вселенського Собору було встановлено, що всі християни повинні святкувати Великдень в неділю після першого повного місяця навесні та після єврейської Пасхи.
«У 2025 році християнство святкуватиме 1700-річчя Нікейського собору, і того року Церкви Сходу та Заходу зможуть знову святкувати Великдень того самого дня, 20 квітня», – підкреслює кардинал Курт Кох, додаючи, що цей великий ювілей є плідною нагодою для того, аби «надалі докладати зусилля у досягнення спільної дати християнської Пасхи в майбутньому». Про це неодноразово висловлювалися Папа Франциск та Глава Коптської Православної Церкви Патріарх Тавадрос ІІ, а грецький православний архиєпископ Йов Геча, співголова міжнародної комісії з теологічного діалогу між Католицькою Церквою та Православною Церквою, нещодавно опублікував конкретну пропозицію.
Ця тема, як зауважив кардинал Кох, розглядалася також у нещодавно опублікованому в газеті «L’Osservatore Romano» інтерв’ю з греко-православним Єрусалимським Патріархом Теофілом ІІІ, який висловив переконання, що Великдень є найдавнішим і найважливішим святом у християнстві, і що спільна дата Великодня може ще більше підкреслити цю важливість. Кардинал Курт Кох дякує Патріархові Теофілу ІІІ, який «висловив це нагальне прагнення, посилаючись, насамперед, на екуменічний шлях, спрямований на відновлення єдності у вірі та любові в християнській Церкві на Сході та на Заході».
