Очільник Папської Академії “За життя” Вінченцо Палья вважає, що штучний інтелект має послужити для подолання бідності та голоду у світі. Про це він заявив 24 вересня на міжнародній віртуальній зустрічі під назвою “Штучний інтелект та їжа для всіх. Діалог та досвід”, в якій взяла участь Папська Академія “За життя”, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), IBM та Microsoft, повідомляє VaticanNews.
Розпочинаючи свою доповідь, він зауважив, що вперше за тридцять років зріс показник бідності на планеті: 8% світового населення ризикує потрапити в злидні, а 100 мільйонів людей – в крайню бідність. В цьому контексті важливо замислитися над тим, який внесок в агропромисловість може запропонувати штучний інтелект, що повинен бути на служінні життя кожної людини і всього людства.
Президент Папської Академії “За життя” підкреслив, що людське життя не зводиться до алгоритму; його не можливо повністю розшифрувати, бо воно завжди відкриває простір незнаного. В цьому контексті він вказав на важливість проведення таких зустрічей, під час яких можна обмінюватися цінними знаннями та навичками. Ієрарх зауважив, що в сучасних наукових дослідженнях бракує гуманістичного підходу, тому вони ризикують втратити з поля зору справжню мету і пропонувати рішення, що не відповідають гідності людського життя. В цьому контексті він вказав на необхідність того, аби в таких зустрічах між гуманітарними науками та високими технологіями була присутня етична перспектива.
Архиєпископ Вінченцо Палья зазначив, що використання систем штучного інтелекту в агропромисловому світі суттєво вдосконалило цей сектор як у виробництві, так і в процесах розподілу, сприяючи також новим формам зайнятості. “Оптимізація наявних ресурсів, – додав він, – доброчесний обмін науковими та технологічними знаннями, наявність засобів управління для організації складів та скорочення відходів, полегшений доступ до ринків та фінансових послуг – це лише деякі з прикладів, що, без сумніву, демонструють ефективність цієї плідної співпраці”.
Доповідач підкреслив, що, беручи до уваги надзвичайний потенціал та поширеність нових технологій, їхнє застосування в агропромисловому секторі вимагає особливої уваги та більшої відповідальності. Тут йдеться про життя кожної людини, про її абсолютну й особливу гідність, що є Божим даром. Оцифровування та стандартизація, пов’язані з обробкою величезного обсягу даних, необхідних для штучного інтелекту, створює простір для ризикованої й, часом, неприйнятної гомолоації, особливо, коли вона усуває і марґіналізує найслабших суб’єктів.
Ця увага до деталей повинна здійснюватися не лише на рівні окремих осіб, але й на рівні місцевих культур. Впровадження західних технологій у виробництві та переробці харчових продуктів має значний вплив на різні продовольчі культури світу. З одного боку, всіх потрібно забезпечити їжею, але не всі повинні їсти однакові продукти. Захист біологічного різноманіття, за словами доповідача, повинен залишатися в центрі уваги. Він наголосив, що потрібно уникати того, аби зводити харчування до чисто фізіологічного факту. Трапеза – це культурна дія, що характеризується традиціями, які потрібно зберігати та розвивати.
На завершення Президент Папської Академії «За життя» вказав на необхідність докладати зусилля, аби очевидний, але не обов’язковий зв’язок між новими технологіями та владними структурами проявлявся дедалі менше в контролюванні та маніпулюванні ринками й демократіями на глобальному рівні. Потрібно трудитися разом, щоб незаперечний вплив цифрової індустрії як наднаціональної впливової сили не зменшив свободу вибору і завжди перебував у руслі демократії.
