Конфлікт між Молдавською Православною Церквою Московського Патріархату та Бессарабською митрополією Румунського Патріархату посилюється. Церкви розпочали суперечку за нерухомість. До архієпископа Бельцького та Фалештського МПЦ МП Маркела звернулися з проханням від імені Румунського Патріархату звільнити резиденцію єпископів та собор Святих Костянтина та Олени у Бельцях.
Про це пише РІСУ з посиланням на СП.
30 жовтня на сайті Бельцько-Фалештської єпархії МПЦ МП з’явився прес-реліз, в якому Бессарабську митрополію звинувачують у нападках на Молдавську Православну Церкву під назвою «Захистимо Православну Церкву Молдови — духовну матір та моральну опору народу нашої країни!». У ньому йдеться про те, що з початку 2023 року на Церкву тиснуть ЗМІ, керівництво Молдови та Румунії.
«З початку 2023 року Православна Церква Молдови стала об’єктом нападок ЗМІ та тиску як зсередини Республіки Молдова, так і ззовні. Так, 19 січня Патріарх Румунський Данило зустрівся в Бухаресті з головою парламенту Республіки Молдова Ігорем Гросу для обговорення питання про передачу у власність розкольницькій організації «Митрополія Бессарабії» низки церковних будівель, які перебувають у користуванні канонічної Церкви — Кишинівсько-Молдавської. 5 квітня 2023 року Апеляційна палата Кишинева анулювала два договори між Міністерством культури та Митрополією Молдови — про співпрацю в галузі охорони та використання церковних пам’яток історії та культури (укладено 4 січня 2003 р.) та про передачу монастирям пам’яток історії та культури національного значення (укладено 1). вересня 2008 р.), — створивши цим нову правову базу для охорони та використання пам’яток національного значення та передумову для можливого вигнання зі святих місць духовенства та віруючих Православної Церкви Молдови у разі відмови від передачі парафій “митрополиту Бессарабському”.
Іншим напрямом атаки є фінансове стимулювання румунською державою та Румунським Патріархатом розколу в Кишинівсько-Молдавській митрополії. Румунська влада ініціювала ухвалення законопроекту, згідно з яким, починаючи з 2024 року, Бессарабська митрополія отримуватиме з бюджету сусідньої держави 2 млн євро на рік. За повідомленнями преси, кожному молдавському священику, який перейде до Румунського Патріархату, гарантується щомісячна зарплата близько 450-600 євро. За акт зради Православної Церкви Молдови як такої священикові виплачується компенсація у розмірі 2000 євро.
Нинішній уряд Республіки Молдова чинить тиск на митрополита Кишинівського та всієї Молдови Володимира з метою змусити його розірвати відносини з Російською Православною Церквою, з якою Православна Церква Молдови підтримує канонічні та духовні зв’язки. І це незважаючи на те, що, згідно з Постановою Патріарха Московського та всієї Русі Алексія II від 2 грудня 1994 року, наша Церква є “самостійною в адміністративно-церковній, господарсько-церковній, церковно-освітній та цивільно-церковній сферах”, тобто має статус незалежної церкви.
31 серпня 2023 року ціла група румунських священників на чолі з шістьма єрархами Румунського Патріархату без дозволу канонічного єпархіального архієрея, архієпископа Бельцького та Фалештського Маркела, звершила Богослужіння на території муніципалітету Бельці. Подібне втручання на церковному рівні є не лише серйозним порушенням канонічного порядку, а й демонструє повну непокору та зневажливе ставлення румунських політичних та церковних чинників до Православної Церкви у Молдові», — йдеться у документі.
У відповідь на ці звинувачення Бессарабська митрополія опублікувала прес-реліз під назвою «Прес-реліз про деякі необґрунтовані звинувачення на адресу інституційно неспроможного синоду Кишинівської митрополії (Московський Патріархат)», в якому стверджує, що її претензії на церковну нерухомість обґрунтовані історично.
«Ми відзначаємо, що ці необґрунтовані звинувачення висуваються у розпачі, тоді як Бессарабська митрополія демонструє, що вона є силою, яку вже неможливо зупинити, реєструючи дедалі більшу кількість заяв про прийом до своїх лав від кліриків та громад, що вирвалися з канонічного полону Московського Патріархату.
<…> Уважно стежачи за демографічними та соціальними змінами в Республіці Молдова, зазначимо, що зараз близько 50% жителів відновили румунське громадянство, а серед православного духовенства, незалежно від того, чи воно належить до Бессарабської митрополії, чи до структури російської церковної окупації, кількість власників румунського громадянства перевищила 80%. Російська канонічна окупаційна структура в Республіці Молдова не має жодних можливостей зупинити ці природні процеси. Тим більше що, як вважає сам митрополит Володимир Кантарян, “доля Республіки Молдова вже вирішена великими державами — через короткий час вона неминуче возз’єднається з Румунією, і, звичайно, все, що підтримує Православна Церква Молдови, стане частиною Румунської Православної Церкви”.
Ми наголошуємо, що Румунська Православна Церква є автокефальною національною Церквою, яка має статус Патріархату. Вона має багатовікову канонічну присутність у регіоні Бессарабії, тобто у східній частині старого румунського князівства Молдова. Румунський Патріархат є прямим висхідним наступником Молдавської митрополії, заснованої в 1401 для румунської території між Карпатами і Дністром і за їх межами. Структура російської церковної окупації, яку представляють митрополит Володимир і його Синод, не має канонічного наступного зв’язку зі старою молдавською митрополією, яка спочатку мала свою резиденцію в Сучаві, а потім у Яссах, де вона знаходиться і донині.
Тому будь-які твердження про те, що Румунська Православна Церква порушує канонічну територію, що нібито належить Кишинівській митрополії, є абсурдними, необґрунтованими і спростовуються історією. Румунська Православна Церква – єдина Церква, яка має право пасти своїх віруючих на нинішній території Республіки Молдова, завжди зберігаючи мирну поведінку, у дусі єдності та братерської поваги між Православними Церквами, не маючи імперіалістичних намірів.
Бессарабська митрополія вважає, що єпископ Маркел Міхеєску вчинив би правильно, в дусі історичної справедливості, якби звільнив резиденцію румунських єпископів у Бельцях, побудовану за часів Великої Румунії гідним Вісаріоном Пую, першим румунським єпископом. Костянтина та Олени в Бельцях, побудований за кошти Бессарабської митрополії та румунської держави, урочисто відкритий у 1935 році в присутності короля Румунії та великого хору румунських та грецьких ієрархів», — йдеться у прес-релізі у відповідь.
