Російські загарбники закатували до смерті 59-річного Степана Подольчака, настоятеля храму Православної Церкви України в селищі Каланчак Скадовського району Херсонщини. За кілька днів до того священника викрали з його помешкання.
Про це повідомляє Центр журналістських розслідувань.
Як розповіла ЦЖР Світлана Фоміна, начальниця Каланчацької селищної військової адміністрації, два дні тому, 13 лютого, російські окупанти вдерлися до помешкання 59-річного Степана Подольчака в Каланчаку, настоятеля місцевого храму ПЦУ, і вивезли в невідомому напрямку. 15 лютого його дружині зателефонували і «запросили» підійти опізнати тіло померлого чоловіка.
«Росіяни його закатували до смерті. Це була найсвітліша людина, яку мені пощастило зустріти в житті. Він ніби янгол, який спустився на землю – вірний Богу, чистий душею, чесний і справедливий. Степан Подольчак приїхав до Каланчака з Львівської області, разом із вірянами більше 10 років будував тут церкву. Він завжди був проукраїнським, усі служби проводив українською, молився за Україну, навіть в окупації. Мабуть, через це росіяни відібрали найцінніше, що є у людини – життя», – сказала Світлана Фоміна.
За її словами, крім російських окупантів, у настоятеля храму ПЦУ був ще один ворог – Михайло Кулина, настоятель місцевого храму УПЦ МП. Фоміна каже, що Михайло Кулина завжди ставився з заздрістю до єпархії ПЦУ за те, що люди тягнуться до них, а не його церкви.
Розповідають, що отця Степана витягли з хати босоніж, наділи мішок на голову.
Водночас, як повідомив єпископ Херсонський і Каховський ПЦУ Борис (Харко), очевидці за підтвердженням спецслужб розповіли, що в першій половині дня окупанти в смт. Каланчак Херсонської області розстріляли настоятеля та будівничого храму Всіх святих землі української протоієрея Степана Подольчака.
“В цей день далекого 1998 р. о. Степан був висвячений Патріярхом Димитрієм на священника і з того часу самотужки вибудовував і храм, і громаду тепер вже Православної Церкви України. Духовну освіту здобував у Колегії Патріярха Мстислава м. Харкова. До священства тривалий час був дяком-псаломщиком на Львівщині. За ревне служіння в умовах окупації Предстоятель благословив нагородити найвищою нагородою – правом носіння митри ще восени 2022 р. після звільнення Херсона. На жаль, через окупацію нагорода ще не була вручена. Нині о. Степан пішов по нагроду вічну від нашого пастиреначальника Христа.
Прошу молитов за упокій убієнного українського священника митрофорного протоієрея Степана, а також прошу про молитву за згорьовану дружину Галину, дітей та онуків, щоби Господь укріпив їх у горі та зберіг від безбожних посіпак. Хай Господь прийме душу убієнного протоієрея Степана в оселі праведників та за молитвами усіх святих землі української дарує нам якнайшвидшу перемогу над ордою”, – написав єпископ.
