Священники Української Церкви допомагали військовим ЗСУ рятуватися від обстрілів з «Градів», які проводилися з території Ростовської області Російської Федерації влітку 2014 року.
Про це в інтерв’ю DetectorUA розповів капелан ПЦУ отець Валерій Лотарєв, який у той час служив у селі Тельманове (зараз Бойківське).
«Десь за тиждень-два до того, як стався Іловайськ, активно обстрілювали наші прикордонні села – Тельманове, Мічуріне», – пригадав священник.
Він розповів, що він та інші священники були знайомі з розвідниками, з якими підтримували зв’язок і, в тому числі, попереджали про початки обстрілів, щоб військові, дислоковані поблизу їхніх сіл, встигли врятуватися.
«У перший обстріл загинуло багато хлопців. Вже на другий-третій намагалися попередити ці загибелі. Телефонували, рятували хлопців», – розповів капелан.
Отець Валерій пригадав, що обстріли відбувались здебільшого о 4-й або 5-й ранку, коли люди сплять, не очікують біди.
«Вони саме в цей час робили обстріли з території Росії. Це я точно знаю, бо бачив на власні очі. Наше село за 2 км від кордону, далі вже Ростовська область. Ми бачили», – сказав священник.
Капелан пояснив, що у селі він опікувався старим будинком милосердя, який було зведено ще за радянських часів й обладнано бомбосховищем. Тож у всіх його мешканців був відпрацьваний механізм евакуації у разі обстрілів. Бабусь дідусів і дітей привчили: якщо щось починається – одразу у підвал.
«Чуємо обстріли, вибігаємо на двір, я бачу, звідки залпи, чорний дим. Тобто машина стоїть неподілк від нас. Вона за межами нашої території. Тобто саме з території РФ проводились ці обстріли», – додав отець Валерій.
На ранок після початку найбільш запеклих боїв за Іловайськ, військові попередили капелана про те, що «зайшли бойовики, російські війська і багато броньованої техніки».
«І є інофрмація у розвідки, що вже шукають волонтерів, священників, тобто є списки, і в них бачили наше прізвище. Прізвище моєї родини. Сказали, що нам треба виїжджати», – розповів капелан, пояснивши, чому йому довелося стати переселенцем.
