Священники, миряни і навіть деякі ієрархи різних конфесій не хочуть залишатися осторонь від протестів в Білорусі. Священники приносять затриманим в СІЗО передачі, хтось навіть виступає на мітингах, в Мінську щодня проводяться молитовні стояння і богослужіння. Невід’ємною частиною протестів став і щоденний хресний хід у центрі білоруської столиці.
Один з постійних учасників хресного ходу – священник Олександр Шрамко. У жовтні 2018 року його усунули від служіння в білоруському екзархаті Московського Патріархату – через критику Патріарха Кирила.
Отець Олександр тоді служив кліриком Свято-Михайлівського православного приходу в Мінську і сфотографував охорону патріарха, яка стояла спиною до вівтаря під час служби в Свято-Духовому кафедральному соборі, а також розповів у соцмережах, що миряни, які прийшли до храму, так і не змогли потрапити на богослужіння через те, що вхід туди був за перепустками, а сам Патріарх до вірян не вийшов.
Олександр Шрамко розповів Радіо Свобода про те, як миряни і ієрархи Білоруської Православної Церкви сприймають нинішні протести в Білорусі, чому представники різних конфесій вважають за необхідне підтримати тих, хто виходить в ці дні на мітинги, а також про щоденні хресні ходи, які проходять після жорстокого придушення протестів у Мінську.
Нижче наводимо витримки з інтерв’ю.
– Чому віряни вирішили проводити ці хресні ходи?
– Тому що в країні така страшна ситуація, що сили зла ополчилися на людей. Це не просто політична боротьба, а влада показала своє сатанинське обличчя: знущання над людьми – це насильство і беззаконня. І проти цього беззаконня, насильства, всього диявольського, що зараз спливає, всі християни вирішили разом молитися. Це проста ідея – раз ми християни, ми повинні разом зібратися і помолитися. Ось сьогодні запрошують всіх у червоний костел в центрі Мінська, щоб помолитися, і не тільки християн, а людей усіх віросповідань, і мусульман, і іудеїв, кого завгодно.
…
– Це стосується і білоруського екзархату Московського Патріархату, частина священиків теж підтримують протести?
– Так. Про православних я знаю найкраще, тому і сказав, що більшість православних протести підтримують. У католиків, я думаю, більшість теж підтримують. Митрополит Тадеуш Кондрусевич висловлюється м’якше, а вітебський єпископ Олег Буткевич висловлюється більш виразно і жорстко, як і архієпископ Артемій в Гродно. Серед протестантів є різні позиції. Протестанти взагалі різношерста спільнота, там багато різних напрямків, і кожна громада, в загальному, автономна. Є звернення євангельських християн, п’ятидесятників, у баптистів спільної позиції немає, тому що немає згоди. У нас протестанти намагаються в основному триматися подалі від політичних питань, щоб зберегти статус-кво. Але є і прості протестанти, і пастори, які підтримують.
– А вам здається, що Православна Церква повинна брати участь у політичних подіях, священики повинні підтримувати протестувальників?
– Так. Проблема – що вважати участю в політиці? Це питання постійно піднімається. Церква взагалі вище політики, вона поза політикою в тому сенсі, що Церква не займає позицію, наприклад, на виборах, тому що Церква об’єднує людей незалежно від їх поглядів. Церква не має права брати участь в передвиборних кампаніях, агітувати за якусь сторону. Але коли йдеться не про політику, а про аморальні дії з боку влади, коли дії влади перетворюються на беззаконня, доводять до мук людей – це зло, яке Церква засуджує. У тому числі вона засуджує фальш, фальсифікації, які були на виборах і які для всіх очевидні. Церква засуджує брехню. У Церкви є поняття, закріплене навіть в основи соціальної концепції Російської Православної Церкви: Церква перебуває поза політикою, але якщо влада робить якісь дії або закликає до дій, які йдуть врозріз із заповідями Божими, то Церква повинна заявити владі про свою позицію, аж до громадянського непримирення. Церква має навіть право закликати до громадянської непокори, коли з боку влади здійснюються відверто антихристиянські дії. А тут саме такий випадок – і лжесвідчення (це пряме порушення заповіді Божої), і насильство, і беззаконня. Церква у цьому випадку не виступає на якомусь одному боці, вона виступає на боці правди. І всі протести, до речі, до цього і зводяться. Ніхто не говорить, хтось поганий чи хороший. Дайте людям чесно і без насильства висловити свою думку, голосувати без обману, не бути переслідуваними за думку. Коли все це можна буде робити вільно, а всі партії і всі люди будуть перебувати в умовах нормальної конкуренції, коли буде порядок, то і Церква не буде втручатися.
